У внутрішньому меморандумі, опублікованому Агентством протиракетної оборони США (Missile Defense Agency, MDA), йдеться про те, що сучасні системи перехоплення ракет демонструють 100% точність під час випробувань протягом останнього десятиліття.

Представники MDA наголосили, що цифра 50% у фільмі стосується застарілих технологій, які вже не використовуються у бойових умовах.

«У фільмі система гатить повз ціль, і ми розуміємо, що це зроблено для драми. Але результати реальних випробувань демонструють зовсім іншу історію», — йдеться у заяві, яку цитує видання Task & Purpose.

Сценарист фільму Ноа Оппенгайм у коментарі Deadline пояснив, що цифра 61% ефективності, згадана в сценарії, базується на консультаціях з колишніми радниками Пентагону. За його словами, це «найоптимістичніший варіант» з урахуванням публічно доступних даних про бойову готовність систем ПРО у реальних умовах.

Режисерка Кетрін Біґелоу в інтерв’ю The Hollywood Reporter зазначила, що фільм має на меті не технічну точність, а створення дискусії про ядерну загрозу та політичну відповідальність. «У ідеальному світі культура має потенціал впливати на політику. Якщо фільм провокує діалог — це вже успіх», — сказала вона.

На тлі критики з боку Пентагону деякі незалежні аналітики, зокрема Фред Каплан, заявили, що зображення у фільмі ближче до реальності, ніж хотілося б військовим. У коментарі CNN він зазначив, що системи ППО США мають обмежену ефективність у складних бойових умовах, особливо при масованих атаках або використанні новітніх технологій перехоплення.

Нагадаємо, 24 жовтня на Netflix відбулась прем’єра фільму “Будинок з динаміту” (A House of Dynamite). Фільм отримав визнання одного із найсильніших політичних трилерів 2025 року. Західні медіа називають його тривожним, майстерно зрежисованим і актуальним у контексті глобальної нестабільності.

Сюжет розгортається навколо запуску невідомої ядерної ракети по території США, що запускає ланцюг подій у реальному часі: уряд, військові та президент США (Ідріс Ельба) намагаються з’ясувати, хто стоїть за запуском міжконтинентальної ракети з ядерним зарядом в напрямку Західного узбережжя США і як реагувати, не спровокувавши глобальну катастрофу. На все про все відведено 18 хвилин. Фільм “зітканий” із кількох частин, описуючи почергово як реагують на “відведі ракетою 18 хвилин” уряд, військові і президент. Зокрема, у фільмі показано, що ППО не може збити ракету.