У разі перейменування вулиці, документи змінювати не потрібно. Адже нова назва не є зміною місця проживання. На цьому наголосив директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк, інформує сайт КМДА.
«Сьогодні чимало киян переймаються питанням, у скільки їм обійдеться зміна назв вулиць та що загалом робити в цій ситуації. Підкреслю – перейменування не створює жодних побутових проблем, ніхто не мусить одразу бігти до ЦНАПу, щоб зробити відмітку про нову адресу. Перереєстрація може відбуватися під час заміни паспорта, вклеювання нових фотокарток, зміни прізвища тощо, тобто коли у особи виникає потреба», – роз’яснив Лелюк.
Окрім того, документи, які засвідчують право власності на нерухомість, лишаються також чинними у разі зміни назви вулиці, на якій вони розташовані. Такі документи змінюють лише за необхідності. Наприклад, для купівлі-продажу чи дарування нерухомості, вказують в КМДА.
«Таким чином, якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нову особу, вже вкажуть нову назву. На вартості послуг нотаріуса це не позначатиметься», – сказав Роман Лелюк.
У той же час юридичні особи мають вносити відповідні зміни в установчі документи. Відповідно до чинного законодавства, перейменування вулиці місцезнаходження юрособи є зміною місцезнаходження. Це передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у діючих договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо. Однак граничних термінів для цього немає, тому суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.
Нагадаємо, 19 червня у Києві завершилося голосування за перейменування (дерусифікацію) 296 вулиць та інших об’єктів у місті. Нині триває дискусія з приводу деяких варіантів, а остаточне рішення має ухвалювати Київрада.
Фото: Фейсбук
