Про це пише TechCrunch.
Компанія була заснована у 2022 році, але за короткий час змогла сформувати цілу екосистему цифрових послуг. Платформа поєднує онлайн-торгівлю, фінансові інструменти, платіжні сервіси та інші цифрові рішення, які стають дедалі популярнішими серед громадян країни. Завдяки такій моделі Uzum фактично виконує роль своєрідної національної цифрової інфраструктури, пропонуючи послуги, які раніше або взагалі були недоступні, або розвивалися дуже повільно.
Uzum інколи називають «узбецьким Amazon», але по факту “функціонально” значно більше: компанія розвиває екосистему онлайн-послуг, що включає маркетплейс, платіжні сервіси, цифровий гаманець і рішення для споживчого кредитування. Компанія працює за моделлю «супердодатку», об’єднуючи фінансові та торговельні сервіси в одному застосунку, і орієнтується на швидко зростаючий цифровий ринок Узбекистану. Uzum заснував узбецький підприємець Джасур Джумаєв (Djasur Djumaev), який є співзасновником і генеральним директором компанії. Раніше він був співзасновником сервісу «КупіКупон» в Росії. Також в менеджменті команії багато росіян: зокрема, ексгендиректор VK Борис Добродєєв. Серед ключових співзасновників і топменеджерів компанії називають підприємця Романа Лаврентєва (Roman Lavrentyev), який займає посаду операційного директора. Компанія не має одного приватного власника у класичному сенсі, оскільки залучила інвестиції від міжнародних фондів, зокрема FinSight Ventures, Xanara Investment Management, а пізніше — від Tencent та VR Capital.
Різке зростання компанії стало можливим на тлі масштабних економічних реформ, які почалися після смерті багаторічного правителя Узбекистану Іслам Карімов у 2016 році. Після зміни влади нове керівництво країни взяло курс на лібералізацію економіки, відкриття внутрішнього ринку для іноземного капіталу та поступову інтеграцію у світову економіку. Уряд почав спрощувати торговельні правила, зменшувати валютні обмеження та створювати більш сприятливі умови для іноземних інвесторів.
Ці реформи вже дали відчутний результат. Економіка Узбекистану демонструє стабільне і швидке зростання. За підсумками 2025 року валовий внутрішній продукт країни збільшився приблизно на 7,5 відсотка, що є одним із найвищих показників серед держав регіону. Експерти зазначають, що значну роль у цьому відіграє розвиток цифрових технологій і внутрішнього ринку послуг.
Важливою передумовою успіху Uzum стало й демографічне становище країни. Узбекистан є найнаселенішою державою Центральної Азії, і значна частина населення — молоді люди. Багато з них мають вищу освіту і активно користуються сучасними технологіями. Водночас рівень проникнення смартфонів у країні стрімко зростав упродовж останнього десятиліття, що створило сприятливі умови для розвитку цифрових платформ.
Ще одним фактором стало те, що ринок онлайн-банкінгу та фінансових технологій у країні тривалий час залишався недостатньо розвиненим. Це створило можливість для нових компаній швидко зайняти вільну нішу і запропонувати користувачам комплексні рішення для електронної комерції та фінансових операцій. Саме цим скористалася Uzum, яка почала активно розширювати свій сервіс і залучати нових клієнтів.
Інвестори також уважно стежать за розвитком узбецького ринку. Міжнародні фінансові інституції дедалі частіше розглядають країну як перспективний напрямок для вкладень. Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку включив Узбекистан до п’ятірки найбільш перспективних напрямків для інвестицій у своєму регіональному прогнозі. Це свідчить про зростаючу довіру міжнародних фінансових структур до економічних реформ країни.
Аналітики зазначають, що поява першого технологічного єдинорога може мати значний психологічний і економічний ефект для всього регіону. Подібні компанії часто стають каталізаторами розвитку стартап-екосистеми, залучають нові інвестиції та стимулюють появу інших інноваційних бізнесів.
Узбекистан, який протягом десятиліть залишався досить закритою економікою, сьогодні намагається позиціонувати себе як один із нових центрів технологічного розвитку Центральної Азії. Успіх Uzum демонструє, що країна поступово переходить від традиційної моделі економіки до цифрової, де інновації та технологічні компанії можуть відігравати ключову роль у майбутньому економічному зростанні.
