Своїми спогадами ліквідатор аварії на ЧАЕС Андрій Мізько поділився в ефірі КИЇВ24.
“За 12 кілометрів від реактора ми перебували. Завантажували нас так звані партизани, яких за режимом воєнного часу тоді призивали. Вони перебували там на майданчику, жили в наметах.” – згадує пан Андрій.
У гелікоптери тоді вантажили по одній тонні свинцю — “звичайний мисливський дріб в мішках по 10 кг”, як зазначає ліквідатор. Завантажували її на 200 м та виходили на околицю міста Прип’ять.
Гарне і сучасне місто було. Потім повертали на бойовий курс. Зв’язок у нас був з керівником польоту, кий знаходився на даху готелю. Він нам підказував відстань до реактора через кожні 500 метрів.
Ліквідатори летіли на висоті 200 м в цілях безпеки. Підлітали, кидали вантаж, та повертались на майданчик за новим вантажем.
Це була така карусель з вертольотів, інтервал пару хвилин. Так ми літали на реактор.
