Про це повідомило Neue Zürcher Zeitung.
За оцінкою аналітиків, реакція Москви на події в Каракасі виявилася напрочуд стриманою та обережною. Тон повідомлень Міністерства закордонних справ РФ під керівництвом Сергія Лаврова коливався між «глибоким занепокоєнням» та ритуальним засудженням «збройної агресії», проте реальних кроків для підтримки Мадуро зроблено не було.
Таку пасивність пов’язують із небажанням Кремля псувати відносини з президентом США Дональдом Трампом, особливо на тлі чуток про можливий розподіл сфер впливу та очікувань Москви щодо поступок у європейському регіоні.
Венесуела тривалий час була головним форпостом російського впливу на континенті — Москва не лише постачала зброю та фінансувала уряд Мадуро, а й розглядала країну як стратегічний противагу США.
Проте за останні пів року Росія вже втретє демонструє неспроможність виконати безпекові обіцянки перед партнерами: спочатку під час авіаударів США по Ірану, згодом — під час падіння режиму Асада в Сирії, а тепер і під час миттєвої операції в Каракасі. Це створює образ «слабкого покровителя», який не здатний гарантувати фізичну безпеку навіть найближчим диктаторам.
Видання підкреслює, що повалення Мадуро завдало по Росії подвійного удару. По-перше, Кремль втрачає доступ до стратегічних активів у регіоні та контроль над нафтовими контрактами, які були гарантією повернення венесуельських боргів.
По-друге, руйнується репутація Росії як альтернативного центру сили — потенційні партнери серед авторитарних режимів тепер бачать, що американські військові можливості значно перевершують російські дипломатичні «гарантії».
Наразі Володимир Путін опинився в ситуації, коли йому доводиться балансувати між збереженням обличчя перед внутрішньою аудиторією та необхідністю домовлятися з адміністрацією Трампа.
Успішна операція США у Венесуелі на початку 2026 року стала чітким сигналом того, що епоха безкарного розширення російського впливу за межі своїх кордонів завершується, а Москва фактично змирилася з втратою свого головного союзника в Західній півкулі.
Нагадаємо, що ситуація навколо Венесуели загострилася після того, як 3 січня збройні сили США провели операцію в Каракасі, під час якої Ніколаса Мадуро та його дружину було затримано і доставлено до Нью-Йорка для постання перед судом.
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність Вашингтона тимчасово керувати країною до проведення демократичних виборів, що викликало хвилю як підтримки з боку союзників, так і різкого засудження з боку Росії та Ірану.
Раніше The Telegraph повідомляло, що повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро завдало серйозного й принизливого удару по міжнародному іміджу Росії та її амбіціях у Латинській Америці.
AP зазначило, що адміністрація Дональда Трампа демонструє наміри радикально посилити вплив США в Західній півкулі, супроводжуючи це гострими заявами на адресу союзників та опонентів у регіоні. Після завершення військової операції з повалення режиму Ніколаса Мадуро американський лідер знову порушив питання анексії Гренландії та пригрозив інтервенцією до Колумбії.
Російська Федерація виступила з різким засудженням спеціальної операції США у Венесуелі, назвавши затримання президента Ніколаса Мадуро та його дружини Сілії Флорес актом міжнародної агресії. Москва наполягає на незаконності дій американських військових та вимагає негайного повернення подружжя до Каракаса.
Своєю чергою, Китай не схвалює викрадення Мадуро і планує це питання винести на обговорення в ООН. За словами китайського дипломата, жодна держава не має права виконувати роль «світової поліції», а суверенітет і безпека країн мають бути захищені міжнародним правом.
