Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
Як зазначили в МЗС, разом із європейськими колегами до Бучі прибув міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Учасники вшанували пам’ять жертв російської окупації.
«Із колегами з ЄС ми відвідали Бучу та вшанували пам’ять жорстоко вбитих російськими окупантами. Стоячи тут, ми кожною фіброю відчували, що майбутнє та безпека всієї Європи вирішуються саме тут, на українській землі. Буча — символ російських звірств, але вона також свідчить про українську стійкість. Саме звідси чотири роки тому почалося визволення наших земель», — зазначив Сибіга.
Міністр наголосив, що Україна працює разом зі Спеціальним трибуналом, Реєстром збитків та Комісією з врегулювання претензій, щоб жоден злочин не залишився безкарним.
За його словами, європейські політики також проведуть виїзне неформальне засідання Ради ЄС у закордонних справах.
«Під час нашої сьогоднішньої спеціальної зустрічі міністрів ми зосередимося на ситуації на полі бою, енергетичній безпеці та шляху України до ЄС», — повідомив Сибіга.
Four years since the world saw the horrors of the Bucha massacre.
Earlier today, alongside @KajaKallas, @KubiliusA, and my EU colleagues, we visited Bucha and honored the memory of those brutally murdered by Russian invaders.
Standing here, we felt with every fiber that the… pic.twitter.com/p1Kb9THtwH
— Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) March 31, 2026
Візит європейських представників до Бучі відбувається в період дипломатичного прогресу навколо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії. Останніми днями міжнародна підтримка цієї ініціативи зросла. 25 березня до угоди про створення Спецтрибуналу офіційно долучилася Швеція, а 30 березня Латвія також оголосила про намір приєднатися. Того ж дня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що ще вісім країн підтвердили готовність стати частиною угоди про створення трибуналу.
31 березня 2022 року стало днем визволення Бучі та одним із переломних моментів оборони Київщини. Після звільнення Ірпеня 28 березня та Демидова 30 березня російське угруповання в Бучі опинилося в напівоточенні, маючи єдиний шлях відходу на північ через Бородянку та Іванків. Українська артилерія з висот Ірпеня завдавала ударів по логістичних вузлах окупантів, що змусило їх відступати, аби уникнути повного оточення.
31 березня до міста почали заходити розвідувальні групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, спецпідрозділи ГУР та добровольці. Вони рухалися з боку Ірпеня та залізничного вокзалу. Повномасштабних боїв у місті вже не було, однак відбувалися сутички з групами прикриття, які російські війська залишили для забезпечення відступу основних колон.
Того ж дня військові вперше зафіксували масові вбивства цивільних, зокрема на вулиці Яблунській, де розташовувався один із штабів окупантів. Згодом ці події отримали назву «Бучанська різанина».
Після відступу російських військ підрозділи ЗСУ разом із добровольцями взяли місто під контроль. Окупанти відходили у бік Бородянки та кордону. Звільнення Бучі відкрило шлях до Гостомеля та Ворзеля й фактично розблокувало північно-західний сектор оборони Києва. Сили оборони також встановили контроль над територією аеропорту «Антонов», після чого почалася зачистка самого Гостомеля.
Зафіксовано вихід великих колон російської техніки через Чорнобильську зону. Під час відступу російські війська мінували дороги та інфраструктуру. 31 березня стало днем краху російського угруповання під Києвом і початком масштабної фіксації воєнних злочинів, скоєних під час окупації.
