Про це йдеться у звіті латвійського Бюро захисту Конституції (SAB).
За даними латвійської розвідки, санкції вже завдали відчутних втрат економіці Росії та й надалі обмежуватимуть її можливості. За оцінками російських установ, у період з 2022 до 2025 року Росія була змушена додатково витратити близько 130 млрд доларів на закупівлю підсанкційних західних товарів через обхідні схеми.
До 2030 року загальні втрати від санкцій можуть становити щонайменше 136 млрд доларів, однак у латвійській розвідці вважають ці оцінки заниженими.
У звіті зазначається, що санкції вже вдарили по ключових секторах економіки РФ. Зокрема, експорт залізної руди скоротився на 40%, чорних металів — на 20%, хімічної продукції — на 35%, а деревини та целюлози — майже на 50% порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення в Україну.
Росія втратила частину західних ринків і станом на 2026 рік не змогла знайти їм повноцінної заміни. За внутрішніми прогнозами, ці втрати не вдасться компенсувати щонайменше протягом наступних п’яти років.
Російські оцінки також свідчать, що до 2030 року загальні втрати у зовнішній торгівлі можуть досягти 175,5 млрд доларів, а енергетичний сектор ризикує втратити понад 216 млрд доларів у разі посилення санкцій та скорочення закупівель російських енергоносіїв.
Водночас у латвійській розвідці наголошують, що попри економічні проблеми керівництво РФ не планує змінювати агресивний зовнішньополітичний курс.
У звіті підкреслюється, що послаблення або скасування санкцій може суттєво посилити загрозу з боку Росії, оскільки додаткові фінансові ресурси будуть спрямовані на військове переозброєння та підтримку антизахідних сил.
