Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на власні джерела в НАТО.
Позиції союзників та розбіжності всередині Альянсу
За даними журналістів, ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Як стверджує джерело в Альянсі, ці країни «не в захваті від цієї ідеї». Марк Рютте визнав, що затвердити план не вдасться, оскільки рішення в НАТО ухвалюються одностайно.
Водночас щонайменше сім країн висловили підтримку цій ідеї. Це держави, які вже витрачають на підтримку України понад 0,25% свого ВВП: Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. За даними Кільського інституту, їхні внески відповідають запропонованому рівню або перевищують його.
Генеральний секретар НАТО наголосив, що допомога Україні «не розподілена рівномірно в межах НАТО», і закликав Європу брати на себе більше відповідальності, не покладаючись виключно на США.
«Я б дуже хотів, щоб більше країн, які так гарно відгукуються про Україну, також підкріплювали свої слова реальними грошима», — заявив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Окремо видання зазначає, що військовий внесок Британії є третім за величиною в НАТО, проте він становить близько 0,1% ВВП країни. Крім того, цього тижня британський уряд схвалив тимчасові винятки для закупівель пального, виробленого з російської сировини у третіх країнах. Проте основне невдоволення партнерів спрямоване на Францію, Італію, Іспанію та Канаду, чиї витрати суттєво відстають від можливостей їхніх економік.
Історія ініціативи 0,25% ВВП
У грудні 2025 року Денис Шмигаль, який тоді обіймав посаду міністра оборони України, звернувся до партнерів у форматі «Рамштайн» із пропозицією спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби України. Першими такі зобовʼязання взяли на себе Естонія, Латвія та Литва.
22 травня 2026 року генеральний секретар НАТО Марк Рютте виніс на офіційне обговорення союзників пропозицію Естонії щодо перетворення цього показника на довгострокове зобовʼязання для всього Альянсу.
