Письменниця Оксана Забужко обурюється тим, як сучасники сприймають постать української художниці Катерини Білокур, яка жила і творила в Радянському Союзі. Відповідний допис Забужко виклала у Фейсбуці.
Забужко невдоволена тим, що люди не сприймають Білокур як жертву сталінського террору.
«Вчора був ДН Катерини Білокур – і, на мій подив, армія молодих пролетарів клавіатури пішла повторно совєтизувати її постать – знов пустивши в хід нафталінові шмарклі “ах, її не розуміла рідня, не пускали вчитись батьки” (саме так, і тільки так про неї можна було писати за СРСР: а, соррі, ще – що заміж не вийшла) – ніби в тому й полягала її найбільша трагедія» — зауважує письменниця.
Забужко наголошує, що Білокур була «безпашпортною рабинею із засудженого Сталіним на смерть українського села, де пережила всі три голодомори, – і при тому малювала те, що малювала».
«Другої постаті такого титанічного виміру в історії мистецтва 20-го ст. НЕМА. Зводити подвиг її життя до домашньої кайдашівщини, це не просто знецінення – це пряма співучасть у тій самій сталінській “операції прикриття”, якою й Пікассо були колись обдурили, “чорна куля” вам у карму» — пише вона.
Катерина Білокур (1900-1961 рр.) — українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Народившись у селянській родині у селі Богданівка на Полтавщині та не маючи профільної освіти, Білокур стала відомою далеко за межами України завдяки своїй творчості. Через політику примусової колективізації білокур навіть не мала паспорта і все життя прожила в селі.
За чутками, у 1947 році художниці запропонували намалювати портрет Сталіна в обмін на краще життя, але Білокур відмовилася.
Фото: Фейсбук
