Про це 26 серпня повідомив міністр культури Олександр Ткаченко і перерахував, що його не влаштовує у цій ситуації.
Так, перше питання — це збереження музейної колекції, яку повинна зберігати відповідна інституція або зі статусом музею, або зі статусом музею-архіву. Так само за колекцією мають доглядати відповідні фахівці.
Друге питання — невизначеність керівництва Довженко-Центра щодо того чи вони музей, чи комерційне підприємство, яке може заробляти гроші на непрофільній активності, здаючи в оренду майна.
«У будь-якому разі питання реорганізації Довженко-Центра не повинно проводитись в такий спосіб та підхід», — наголосив Ткаченко.
Він додав, що Мінкультури буде тримати руку на пульсі в цій ситуації і не дозволить розпорошення кіноколекції.
Довженко-Центр з 1996 року працює як фільмофонд. У нього на зберіганні перебувають 60 283 одиниці фільмових матеріалів — ігрових, анімаційних, документальних та науково-популярних стрічок здебільшого українського виробництва. Довженко-Центр обʼєднує сучасне фільмосховище, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво, а також зберігає, досліджує і поширює національну кіноспадщину в Україні та за кордоном.
Фото: Відкриті джерела
