Росія напередодні осінньо-зимового періоду нарощує застосування реактивних ударних безпілотників, «Бандеролей» та інших дешевших засобів ураження. Через вищу швидкість такі цілі залишають українським силам менше часу для перехоплення та впливу засобів радіоелектронної боротьби.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна з посиланням на співзасновника Contra-Drone Тимофія Юркова.

Чому швидкість стає головною проблемою

За словами Юркова, реактивні модифікації «Шахедів», вироби типу «Бандероль» та інші подібні засоби суттєво змінюють характер повітряних атак.

Висока швидкість скорочує час, протягом якого ціль перебуває в зоні дії станції РЕБ. Через це бортова навігація може не встигнути накопичити достатню похибку, щоб дрон суттєво відхилився від заданого маршруту.

Додатковим викликом стає використання завадозахищених CRPA-антен та Mesh-зв’язку між засобами ураження.

Експерт зазначає, що одним із ключових способів протидії є збільшення кількості та щільності систем РЕБ уздовж маршрутів підльоту. Це має збільшити час впливу перешкод на навігацію та ускладнити взаємодію між безпілотниками.

Чи завадять РЕБ мороз і туман

Осінньо-зимова погода значно більше впливає на оптичні засоби виявлення. Низька хмарність і туман скорочують час, протягом якого оператори ПЗРК можуть візуально захопити швидкісну ціль.

Для РЕБ ситуація інша. Радіохвилі проходять крізь хмари та туман, тому сама по собі негода не є критичною перешкодою для роботи таких систем.

Водночас зима створює додаткові експлуатаційні проблеми. Зростає навантаження на генератори та системи живлення, антени й поворотні механізми потребують захисту від обмерзання. Щільний мокрий сніг також може посилювати загасання високочастотних сигналів.

Експерти, опитані РБК-Україна, прогнозують подальше поширення комбінованих атак. Росія може поєднувати звичайні та реактивні ударні дрони, дрони-імітатори, крилаті й балістичні ракети, формуючи кілька хвиль ударів на різних висотах та швидкостях.

Серед засобів ураження, які РФ уже використовує або розвиває, експерти називають «Іскандер-М», «Іскандер-К», Х-101, «Калібри», «Циркони», «Онікси-М», KN-23, а також нові модифікації «Бандеролі» та інші реактивні БпЛА.

За словами фахівців, мета такої тактики — перевантажити різні рівні української ППО та змусити використовувати дорожчі засоби перехоплення проти дешевших повітряних цілей.

Окремий виклик — балістика

Найскладнішими цілями для української ППО експерти називають балістичні та високошвидкісні ракети. Через їхню швидкість і траєкторію польоту часу на виявлення та перехоплення залишається небагато.

Для протидії таким загрозам потрібні спеціалізовані системи, зокрема Patriot із ракетами PAC-3 та SAMP/T.

Водночас для різних типів повітряних цілей потрібні різні засоби захисту. Проти звичайних «Шахедів» застосовують дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи, авіацію та зенітні комплекси. Для реактивних дронів зростає значення авіації, швидкісних перехоплювачів, радарів і систем РЕБ.

За оцінкою експертів, ключовим завданням залишається забезпечення достатньої кількості засобів на кожному рівні ППО та їхня робота як єдиної системи.

Читайте також: РФ почала накопичувати ракети для зимового терору — Bloomberg