У Києві планують встановити пам’ятник борщу. Однак, не всі у захваті від цієї ідеї. Так, мистецтвознавиця та зберігачка мистецької колекції Музею історії міста Києва Катерина Липа в ефірі Радіо НВ розповіла, чому їй не подобається ідея пам’ятника на честь їжі.
За її словами, піар борщу — це дуже добре, але у цій ситуації найбільше напружує саме слово «пам’ятник». Адже чим менше у місті пам’ятників і чим більше так званої міської скульптури, тим більше це свідчить про демократичність суспільства.
“Пам’ятники бувають у містах, що походять із тоталітарної доби. Я не говорю про зовсім давні пам’ятники — XIX століття і далі в історію, це ми не чіпаємо. Річ у тім, що це сучасна ідея, яку намагаються реалізувати люди, на мій превеликий подив, із реліктами радянського мислення”, – зазначила Катерина.
Вона зауважила, що у світі жодного разу не бачила пам’ятники їжі, проте в Україні таких скульптур дуже багато.
“Є навіть за задумом і нічогенькі: наприклад, пам’ятник морозиву в Житомирі, деруну — в Корсуні, галушці – в Полтаві, вареник — у Черкасах. Пардон, усе це докупи — це наші певні комплекси. Нація постраждала психологічно від тоталітаризму і фізично від Голодомору, тому всюди ліплять пам’ятники їжі, бо “це ж приємно!” – каже мистецтвознавиця.
Вона додала, що зробити пам’ятник борщу у вигляді фонтану – це взагалі смішно. Адже така ідея надто радянська. Розкритикувала Катерина і ідею встановлення пам’ятника на Подолі.
“Поділ і так заставлений багато чим мало естетичним. Я не уявляю. Якби ресторан української кухні, наприклад, влаштовував цей конкурс, оплачував і поставив би, грубо кажучи, біля свого входу, на місці, де влітку буває тераса. Столик і на ньому от тарілка — це вже може бути натуралістично, не нав’язливо”, – пояснила жінка.
Нагадаємо, ресторатор Євген Клопотенко ініціював створення скульптури борщу у Києві.
Фото: pixabay
