Про це інформує американське видання Foreign Affairs.
Незважаючи на значну перевагу в чисельності живої сили, російським військам не вдалося швидко прорвати оборону Збройних Сил України. Українські сили щомісяця знищують понад 20 тисяч окупантів, що значно сповільнює просування ворога.
Втім, видання зазначає, що тепер Москва, ймовірно, готується до консолідації контролю над руїнами міста, кидаючи дедалі більше живої сили у зруйновані квартали Покровська. Крім того, російські безпілотники активно застосовуються для блокування українських ліній постачання.
Ситуація загострюється і в інших точках. Фронт стискається, і російські війська просуваються також до Костянтинівки, одночасно формуючи ударні «кишені» на півночі та півдні лінії зіткнення. З’явилися й нові загрози, пов’язані з тактикою ворога: Москва активно застосовує далекобійні дрони та потужні плануючі авіабомби, які вже призвели до «знелюднення» міст, як це відбулося, наприклад, у Херсоні.
Під економічний ризик потрапляє й Запоріжжя. Аналітики попереджають, що якщо Донбас не встоїть, наступною ймовірною ціллю Кремля стане Харків.
Аналітики видання описують довгострокову російську стратегію як триетапну гру. Перший етап — воєнний — передбачає окупацію або знищення достатньої кількості територій для того, щоб зробити Україну економічно залежною. Кремль прагне утримати сім областей: чотири вже анексовані плюс Харківську, Миколаївську та Одеську. Другий етап — політичний — має на меті підпорядкування Києва через постійний економічний тиск і загрозу нової війни. Третій етап — це повне поглинання України в російську орбіту за так званим «білоруським сценарієм».
Проте, як наголошується, наразі навіть перший етап далекий від завершення. Росія сподівається виснажити українську армію, але, незважаючи на величезні втрати, темпи її наступу залишаються повільними.
Україна входить у свою четверту зиму війни, і її стійкість буде визначатися трьома критичними факторами: ресурсами, людським потенціалом та рішучістю. Європа поступово бере на себе місію постачання боєприпасів, збільшуючи інвестиції у виробництво снарядів, дронів і ракет.
Однак, нестача засобів протиповітряної оборони залишається критичною проблемою для української оборони. Попри значну кількість мобілізованих військових, армія стикається з нестачею якісно підготовленої піхоти. Тому головним завданням для України є якісна підготовка та ефективна інтеграція нових бійців до бойових бригад.
Експерти Foreign Affairs вважають, що ця зима може бути вирішальною. Росія виробляє більше ракет, ніж будь-коли раніше, а пошкоджена енергомережа України не здатна забезпечити живленням усю країну.
Видання попереджає, що якщо Росія зможе прискорити свої здобутки — можливо, через провал оборонних ліній та зменшення кількості населення у прифронтових центрах — вона може взяти курс на примус України до покори вже у 2026 році. Аналітики підкреслюють, що вирішальна битва відбуватиметься не лише на лінії фронту, а й у стратегії Заходу.
Припинення вогню не буде досягнуте символічними поступками Москві; Кремль змінить свою поведінку лише під реальним економічним і військовим тиском. Час, як попереджають спостерігачі, працює не на Київ, і кожна наступна зима може стати вирішальною. Втім, Україна все ще має шанс виграти час для тиску на Росію, щоб досягти успіху.
