Це пояснив в етері Київ24 експерт з озброєнь порталу Defense Express Іван Киричевський.
За його словами, один із нових варіантів — «Герань-5» — має стартову масу близько 800 кілограмів. За цим показником дрон можна порівнювати з російською ракетою Х-69, яку РФ, зокрема, застосовувала для удару по Трипільській ТЕС. Водночас бойова частина «Герані-5» менша і становить близько 90 кілограмів.
«Герань-4» також має різні варіанти комплектації бойовою частиною. За словами Киричевського, реактивні дрони можуть розвивати швидкість близько 500–600 км/год.
Аналітик зазначив, що складність протидії таким безпілотникам не означає, що Україна загалом не здатна ефективно відбивати масовані повітряні атаки. Навпаки, українська ППО демонструвала високі результати під час атак із застосуванням керованих ракет.
«Одна справа — говорити про те, що ми начебто не готові, виявилося, до навали дронів, а інша справа — оцінити, що ми дуже добре встояли під навалою керованих ракет», — сказав Киричевський.
Журналістка нагадала, що під час ракетних атак у липні Повітряні сили звітували про фактично 100% знищення крилатих ракет Х-101, попри одночасне застосування великої кількості балістичних ракет. Вона запитала, чому ж із реактивними безпілотниками виникають значно більші труднощі.
Киричевський пояснив, що реактивні дрони мають менші габарити порівняно з Х-101, що ускладнює їхнє виявлення та перехоплення. За його словами, саме поєднання компактніших розмірів із високою швидкістю польоту створює додаткові проблеми для української ППО.
Нагадаємо, що Росія у серпні запустила по Україні понад 2500 реактивних «Шахедів».
