Про це заявив голова Держпродспоживслужби у Києві Анатолій Катеренчук в ефірі “Новини.LIVE“.

Який запас продуктів варто мати вдома

За словами посадовця, Росія регулярно атакує не лише критичну інфраструктуру, а й логістичні склади, тому ситуація із забезпеченням може змінюватися дуже швидко.

Для автономного забезпечення життєдіяльності вдома рекомендують мати помірний недоторканний запас необхідних речей. Зокрема, питна вода має бути обов’язково, а її кількість варто розраховувати відповідно до щоденних потреб кожної людини.

Також радять мати запас базових продуктів харчування приблизно на 7–12 діб.

“Звичайно, не потрібно хаотично і панічно закуповувати продукти на місяць і більше. Вони мають свій термін придатності, тому треба стежити не лише за кількістю, а й за якістю”, — наголосив Катеренчук.

Чому не потрібно скуповувати крупи

Великі запаси круп та інших базових продуктів робити не потрібно. Україна стабільно входить до топ-10 світових виробників зернових культур, тому внутрішніх запасів достатньо.

“Дефіциту продуктів у нас немає і не буде. Навіть якщо якийсь товар тимчасово зникне з полиць, його завжди замінять імпортом з іншої країни. РФ саме працює над тим, щоб створити паніку й хаос, аби люди відволікалися від життєвих питань”, — пояснив голова Держпродспоживслужби.

Як правильно зберігати продукти

Катеренчук наголосив, що запаси необхідно зберігати відповідно до встановлених умов, щоб продукти не псувалися та залишалися безпечними для споживання.

“Ми не прив’язуємося до чогось особливого, ми розуміємо, що якщо це м’ясна продукція, вона має зберігатися у відповідному температурному режимі. Якщо це якісь крупи, вони також мають зберігатися в належному місці”, — зазначив він.

За його словами, упаковані фабричні продукти мають визначений термін придатності та умови зберігання, яких потрібно дотримуватися.

Зокрема, крупи та соняшникову олію рекомендують зберігати у прохолодному, темному й сухому місці. Крупи при цьому мають перебувати у герметичній посудині.

Нагадаємо, що Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, однак через російські атаки логістичні ланцюги перебудовуються, що може призвести до подорожчання продуктів харчування максимум до 2,5%.