Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, фізичний обсяг експорту золота з Росії до Китаю минулого року сягнув 25,3 тонни, що у дев’ять разів перевищує показники 2024 року. У грошовому еквіваленті виручка за дорогоцінний метал зросла ще стрімкіше — з 223 мільйонів доларів до 3,29 мільярда доларів.
Аналітики зауважують, що постачання мали нерівномірний та ситуативний характер: найбільша активність спостерігалася у лютому-березні та наприкінці року. Пік розпродажу припав на грудень, коли Москва терміново відвантажила 10 тонн золота на суму 1,35 мільярда доларів, аби збалансувати фінансові показники перед завершенням року.
Масштабна монетизація золота призвела до значного скорочення стратегічних запасів країни. Станом на 1 січня 2026 року в російському Фонді національного добробуту на рахунках Центрального банку залишилося лише 160,2 тонни золота. Для порівняння, у травні 2022 року цей показник становив 554,9 тонни.
Фактично за період повномасштабного вторгнення Росія втратила понад 70% своїх золотих активів у ліквідній частині фонду. У СЗРУ підкреслюють, що санкційний тиск та ізоляція від західної фінансової інфраструктури залишили Москві вкрай вузьке коло покупців, що робить її економічно залежною від Пекіна.
Експорт здійснювався переважно у формі стандартних золотих злитків, що дозволяє швидко перетворювати актив на готівку або безготівкові юані для фінансування державних програм. Такий «фінансовий маневр» свідчить про вичерпання інших доступних ресурсів у розпорядженні російського мінфіну.
На фоні 20-відсоткового падіння нафтогазових надходжень, про які повідомлялося на початку 2026 року, золото перетворилося на «останній аргумент» Кремля для підтримки стабільності рубля та виконання соціальних зобов’язань.
Розвідка прогнозує, що тенденція до розпродажу стратегічних активів збережеться і в поточному році. Очікується, що у 2026 році Росія може реалізувати ще щонайменше 115 тонн золота на суму близько 15 мільярдів доларів.
Проте постійне виснаження резервів створює довгострокові загрози для економічної безпеки агресора, оскільки відновлення таких обсягів золотого запасу в умовах санкцій та низької ціни на енергоносії є практично неможливим завданням.
