Переговорний процес між Україною та Росією фактично зайшов у глухий кут, а триденне «парадне» перемир’я, оголошене Москвою, не стало сигналом до реального припинення бойових дій.

Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко в коментарі РБК-Україна, а також співрозмовники агентства у військово-політичних колах.

На цьому тлі Кремль може перейти до нового етапу ескалації війни, змінюючи тактику атак, нарощуючи тиск на критичну інфраструктуру та розглядаючи нову хвилю мобілізації.

«Парад – це ще з радянських часів пропаганда перемоги, і зруйнувати використання перемоги в Другій світовій в якості міфу може один дрон, який продемонструє нездатність Путіна захищати росію», – каже Коваленко.

За словами військових, навіть нинішню «тишу» не можна назвати справжнім перемир’ям.

«Фактично це пауза на удари КАБами, далекобійними дронами та ракетами. На фронті нічого не зупинялось, вони як проводили штурми – так і продовжують», – зазначило одне з джерел.

Росія змінює фокус ударів

Після зимової кампанії атак по енергетиці російське командування змінило пріоритети. Тепер серед основних цілей — об’єкти оборонно-промислового комплексу, газовидобувна та паливна інфраструктура.

«Ворога цікавлять наші стратегічні підприємства. Серед пріоритетних цілей російських обстрілів – наші оборонні виробництва, об’єкти енергетики, газовидобувної та нафтовидобувної галузі, АЗС на прифронтових територіях», – розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, росіяни також продовжують бити по цивільних об’єктах, щоб тримати населення у постійній напрузі.

Одночасно противник змінює й саму тактику атак. РФ збільшила кількість пускових майданчиків для дронів та наростила виробництво як ударних безпілотників типу «Шахед», так і хибних цілей.

«Ворог змінює періодичність завдання ударів. Те, що вони почали завдавати масовані удари і вдень, влаштовуючи при цьому атаку у декілька хвиль, має на меті насамперед виснаження нашої ППО, техніки та людей», – пояснив Ігнат.

За даними видання, російська армія також накопичує балістичні ракети «Іскандер-М». Водночас суттєво наростити виробництво далекобійних ракет Москві поки не вдалося. За оцінками ГУР, РФ виробляє близько 195 ракет різних типів на місяць, із них до 60 — «Іскандер-М».

Окремі співрозмовники не виключають, що влітку росіяни можуть почати атаки на системи водопостачання — про таку загрозу раніше попереджав президент Володимир Зеленський.

Читайте також: Зеленський заявив про готовність Путіна до «реальних зустрічей» та пошук формату для завершення війни

Кремль може повернутися до масштабної мобілізації

Наразі Росія продовжує поповнювати армію за рахунок контрактників, ув’язнених, строковиків, іноземців та жителів окупованих територій. За даними РБК-Україна, план набору на 2026 рік становить 409 тисяч контрактників — близько 34 тисяч щомісяця.

Втім, цей рівень дозволяє лише компенсувати поточні втрати, але не створювати нові великі угруповання.

Наприкінці квітня Володимир Зеленський заявив, що Росія може готуватися до великої мобілізації.

«Маємо конкретні документи російського Генштабу, які підтверджують, що й самі окупанти визнають неспроможність виконати завдання свого політичного керівництва», – сказав президент після доповіді начальника ГУР.

За словами Андрія Коваленка, сценарій нової хвилі мобілізації у Кремлі розглядають.

«Це один зі сценаріїв, який вони розглядають, якщо вирішать продовжувати війну ще на рік-два», – заявив він.

Джерела видання стверджують, що Москва вже готова процедурно до нового масового призову, а чинний указ про мобілізацію, підписаний Путіним восени 2022 року, залишається в силі.

За одним із можливих сценаріїв, РФ може спробувати мобілізувати ще близько 300 тисяч людей — аналогічно до осені 2022 року. Водночас це може створити серйозний удар по російській економіці та спровокувати нову хвилю невдоволення в суспільстві.

Білорусь залишається фактором загрози

Окрему увагу українська влада приділяє активності Білорусі. Мінськ продовжує допомагати Росії — як логістично, так і інфраструктурно.

Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив, що Білорусь допомагає РФ підсилювати сигнал для повітряних засобів противника.

«Ми побачили, що це також відбувається з допомогою повітряних куль», – розповів він.

За словами Демченка, нещодавно на територію України з боку Білорусі залетіла повітряна куля з ретранслятором під час російської атаки дронами.

Наприкінці квітня Володимир Зеленський також заявив про підвищення військової активності на території Білорусі.

«Вважаємо, що Росія вкотре пробуватиме втягнути у свою війну Білорусь», – сказав президент.

За інформацією ДПСУ, Білорусь продовжує розбудовувати логістичні шляхи, полігони та бази поблизу українського кордону.

«Загальна загроза з території Білорусі нікуди не зникла», – наголосив Демченко.

Водночас українські прикордонники наразі не фіксують біля кордону угруповання, достатнього для повторного масштабного вторгнення.

У Центрі протидії дезінформації також заявляють, що прямої загрози наступу з боку Білорусі зараз немає, хоча активність Мінська уважно відстежується.

«Але активність на стороні РБ є, зокрема в спорудженні фортифікацій, не виключено, що це показові дії, але за всім детально стежимо», – зазначив Коваленко.

За словами Демченка, Росія продовжує тиснути на Білорусь, намагаючись втягнути її у війну більш активно.

«Не можна виключати, що навіть не повномасштабним вторгненням, а спробами дестабілізації ситуації або провокацій на кордоні Білорусь може долучитися. Ми маємо бути пильними на будь-якому напрямку», – підсумував речник ДПСУ.

Читайте також: Путін заявив, що війна розпочалася через бажання українців вступити до ЄС