У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику науковці зафіксували ксилокопу звичайну (Xylocopa valga). Ця бджола сягає 20–30 міліметрів у довжину та є одним із найбільших представників свого виду в Європі.
Про це повідомляє пресслужба заповідника.
Бджола-тесляр облаштовує гнізда у деревині
Ксилокопу також називають бджолою-теслярем. На відміну від багатьох інших бджіл, вона облаштовує гнізда у сухих або відмерлих деревах. Самка потужними щелепами прогризає в деревині тунелі та створює всередині окремі комірки для потомства.
Мертва деревина при цьому є важливою частиною екосистеми. Вона слугує середовищем для розмноження та існування багатьох безхребетних.
Дорослі ксилокопи харчуються нектаром і пилком та запилюють рослини. Іноді вони використовують так зване «квіткове злодійство» — прокушують основу довгої квіткової трубки, щоб дістатися нектару, оминаючи природний вхід до квітки.
Попри великі розміри та потужні щелепи, ці бджоли переважно неагресивні. Вони можуть ужалити, якщо відчують пряму загрозу.
Ксилокопа занесена до Червоної книги
Ксилокопа звичайна дає одне покоління на рік. Дорослі особини активні від середини весни до кінця вересня, а молоді бджоли зимують у деревині.
В Україні вид поширений у різних регіонах, однак перебуває під охороною та занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий».
Серед загроз для ксилокопи — вирубування старих сухих дерев і знищення природних місць для гніздування. Також на чисельність виду може впливати діяльність нелегальних колекціонерів.
Читайте також:
