Депутат партії «Слуга Народу» Микита Потураєв заявив, що активісти руху «Відсіч» мають «когнітивні проблеми», коли поширюють наліпки з його обличчям в центрі Києва. Про це Потураєв написав у своєму Facebook.

Потураєв разом з іншою «слугою» Кравчук є автором проекту закону №5554, який передбачає відтермінування мовних норм в теле- та кіновиробництві; «Відсіч» цей законопроект критикує. Активісти руху поширюють наліпки з інформацією про документ, а його авторів називають «вбивцями мови».

Потураєв називає такі акції «брудним політиканством». Також він просить поліцію, яка затримала кількох активістів, що клеїли наліпки, відпустити їх.

«У них не правові, а когнітивні проблеми — повірте мені. Треба їм простити, «бо не відають, що чинять». І це точно не злочин, навіть зважаючи на 152 статтю. Значно гірші ті, хто налаштував цих молодиків і дівчат. Бо вони, як раз, точно знають, що чинять. Але й це не злочин. Звичайне брудне політиканство» — написав депутат.

Також він натякнув на те, що акцію з наліпками могли організувати «старі українські політики».

Представники «Відсічі» вже прокоментували цей випад з боку нардепа. Вони наголошують, що Потураєв «вводить суспільство в оману щодо змісту свого законопроекту» та спростовують його закиди.

«Пан Потураєв також вводить суспільство в оману, просуваючи тезу про те, що авторами закону про мову нібито є «ненависні попередники». Насправді закон про мову розробляла громадськість, зокрема, й представники руху «Відсіч». А вже потім депутати з п’яти фракцій Верховної Ради 8-го скликання взяли його за основу, доопрацювали й ухвалили» — йдеться у повідомленні.

Також «Відсіч» наголошує, що спроба Потураєва виправдати свій законопроект наслідками COVID-19 «є цинізмом вищої міри».

«Натяки п. Потураєва на нашу залежність від котроїсь з політсил – смішні. Громадськість витратила купу зусиль і цілих три роки, щоб громадський законопроєкт №5670 про мову став законом. Доводилося гостро критикувати й попередню владу, зокрема, тих, хто згодом став співавтором та підтримав закон про мову. У цьому можна легко переконатися, погортавши нашу сторінку. На відміну від п. Потураєва, який захищає інтереси телевізійного лобі й плаває навіть у змісті свого законопроєкту, нами ніхто не керує» — пишуть активісти.

Нагадаємо, кілька днів тому під час спілкування з журналістами в Верховній раді Микита Потураєв заявив, що кіновиробники в Україні стали жертвами пандемії COVID, які отримуватимуть збитки, якщо робитимуть продукт виключно українською. Попит на російськомовні серіали він пояснив так:

«В країні до біса мільйонів людей, які дивляться лінійне телебачення (…) Вони дивляться серіали, які мені і вам, можливо, не подобаються. Вони такі, примітивні. І глядачі у них мабуть, не дуже якісні. Такий народ нам дістався в Україні, не дуже якісний народ, мабуть» — зазначив він.

Також він вважає, що виробники контенту мають задовольняти «різні» побажання глядацької аудиторії.

«Ми не в країні рожевих україномовних поні живемо. Це інша країна, називається Україна. Вона різна, з різними глядацькими звичками, вподобаннями і так далі» — сказав Потураєв.

Нардеп зазначив, що це не виробники кінопродукції відмовились знімати контент, а держава «заборонила через карантинні обмеження».

«Це не жарти, а знущання над тисячами людей, які в цій індустрії працюють, знущання над глядачами і абсолютно безвідповідальна поведінка. Люди не винні в тому, що вони не могли працювати. І вони казали: дайте нам певний термін, щоб ми виробили те, що запланували виробити, щоб гроші накопичили. Що за хайп? Що за цирк з кіньми?» — обурився він.

На питання про те, що заважає перекласти на українську вже наявний відеопродукт, Потураєв сказав: «Воно старе. Телебачення існує за рахунок того, що показує нове — виробляє або купує… Вони зараз перекладатимуть старі бібліотеки і втрачатимуть глядача. А частина глядача куди піде? В інтернет. І де вона там сидітиме? На IVI і на Megogo, де російське лайно тоннами лежить».

Нагадаємо, мовний закон передбачає, що з 16 липня цього року усі фільми і серіали, вироблені в Україні, мають демонструватися українською мовою. Цьго ж дня набуває чинності ще низка норм, зокрема: статті 7 і 10, які визначають початок іспитів на рівень володіння державною мовою для майбутніх державних службовців, а також осіб, які хочуть отримати громадянство України; стаття 23, яка регулює використання державної мови у сфері культури (екскурсійна діяльність, дописи під експонатами; аудіогіди мають бути українською мовою); стаття 26, яка визначає застосування української в книговидавництві й книгорозповсюдженні (не менше 50% книжкової продукції на книжкових полицях має бути українською мовою).

Тим часом, посольство США у Києві похвалило нову форму збірної України з футболу після того, як на неї розлютилися росіяни.

Фото: Фейсбук