Про це Рютте заявив на пресконференції у Брюсселі після засідання Північноатлантичної ради Альянсу, цитує «Укрінформ».
«Рішення про те, чи застосовувати до літаків-порушників заходи безпеки, наприклад, вести по них вогонь, звичайно, ухвалюються в режимі реального часу та завжди ґрунтуються на наявних розвідувальних даних щодо загрози, яку становлять літаки, включаючи питання, на які ми маємо відповісти, як-от про наміри, озброєння та потенційний ризик для союзних військ, цивільного населення чи інфраструктури», — сказав Рютте.
Він додав, що командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич має «прерогативи та всі можливості для дій, за які також несе відповідальність».
«Під час останнього порушення повітряного простору в Естонії, яке ми обговорювали сьогодні, сили НАТО оперативно перехопили та супроводили літак без ескалації, оскільки безпосередньої загрози не було оцінено», — заявив генеральний секретар НАТО.
Він також заперечив твердження, що засоби стримування з боку НАТО більше не працюють, адже росія продовжує провокувати Альянс порушеннями повітряного простору. На запитання про те, чи готовий Альянс розміщувати на східних кордонах засоби, які зможуть примусити росію припинити подібні провокації, Рютте відповів: «Звичайно».
“Росіяни знають… що в разі необхідності ми не будемо вагатися”, – заявив він.
Коментуючи заяви польських посадовців щодо готовності збивати російські повітряні цілі в разі порушення повітряного простору і те, чи не заперечуватиме це принципам колективного прийняття рішень в НАТО, Рютте підкреслив, що в цьому випадку також мається на увазі ухвалення рішень з урахуванням обставин.
Стосовно виявлених у повітряному просторі Данії та Норвегії дронів Рютте зазначив, що зарано робити висновки, і додав, що щойно розмовляв із прем’єр-міністром Данії щодо цього.
Він повторив свою попередню позицію, що ще зарано говорити про причини збою і що НАТО вже продемонструвало в попередніх інцидентах, що “буде діяти рішуче і швидко”.
Нагадаємо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 на 12 хвилин порушили повітряний простір Естонії поблизу Таллінна. У відповідь МЗС Естонії викликало тимчасового повіреного РФ для висловлення протесту.
Уряд країни також звернувся до союзників по НАТО з проханням провести консультації за статтею 4 – востаннє така процедура відбувалася після атаки російських дронів на Польщу 10 вересня. Попри очевидні факти, Москва заперечила будь-яке порушення свого повітряного простору.
Сьогодні ж у Норвегії заявили, що Російська Федерація цього року тричі порушувала повітряний простір країни. Порушення тривали від однієї до чотирьох хвилин.
Також днями у Данії було зупинено роботу міжнародного аеропорту Копенгагена через появу кількох дронів у повітряному просторі. А в Осло, столиці Норвегії, було закрито аеропорт “Гардермуен”. Причина – фіксація невідомих дронів.
Також у НАТО заявили, що порушення російськими літаками повітряного простору Естонії є частиною безвідповідальної поведінки РФ.
