Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович у своєму Фейсбуці написав пост, в якому закликав до перейменування київської музичної академії імені Чайковсього.

Дробович наголошує, що до творчості Чайковського ставиться з великою повагою і вважає його геніальним композитором. Але — російським, а не українським.

“Петро Чайковський геніальний та прекрасний композитор. Російський композитор. Він це знав і чітко ідентифікував себе як російський композитор. Росіяни знали і знають, що він їх композитор. І весь світ про це знає і ні на секунду не сумнівається. Це проста і очевидна правда в якій адекватних людей переконувати не потрібно. Зовсім не дивно, що Московська державна консерваторія носить його ім‘я (…) А от дивним є те, що ім‘я Чайковського носить Національна музична академія України імені П.І. Чайковського” — пише він. 

Дробович наголошує, що Чайковський “у Києві не народився, не вчився і навіть не викладав у закладах, від яких бере свій початок наша музакадемія”.

Він наводить текст з головної сторінки сайту НМАУ, де вказані заслуги Чайковського перед академією. Мовляв, він лише «охоче спілкувався з музикантами» та «привітав з успіхами» під час відвідин.

Натомість інших людей, які доклалися до розвитку консерваторії значно більшою мірою, було проігноровано, коли обирали на честь кого її назвати.

“Наприклад, на честь Пухальського чи Виноградського, які стояли у витоків тодішнього музичного училища. Або на честь мецената-фундатора Терещенка. Або на честь видатних митців та/чи викладачів, причетних до музакадемії, наприклад, Глієра, Ревуцького, Лятошинського, Косенка, Блуменфельда, Беклемішева, Нейгауза, Михайлова, Муравйової, Донець-Тессейр, Кошиця, Верьовки, Скрипчинської, Вериківського, Ерденко, Бертьє, Вільконського, Блуменфельда, Малько, Геліс, Кабача, Яворського, Грінченка, Квітки… і це тільки імена заслужених людей з сайту про історію самої академії” — пише Дробович.

Він констатує, що академію назвали на честь Чайковського, бо робилося це у 1940 році, в епоху сталінізму. Тож нікого про жодні інші варіанти не питали.

У підсумку Дробович закликає НМАУ перейменувати, але персону самого Чайковського не ображати. Каже, той не був шовіністом та імперцем.

Також він закликає противників і прибічників перейменування до діалогу.

“Чайковський нічим таким перед Україною не завинив і імперського шовінізму в його творчості та житті не було, а якщо десь якась тінь і сковзнула, то не більше ніж на багатьох наших геніїв у той час. Пам‘ятники чи інфотаблиці на його честь десь у Кам‘янці, Тростянці чи Низах цілком можуть бути, адже він там бував і у своїй творчості данину цьому гостюванню сплатив сповна; слухати, вивчати і навіть шанувати іноземного композитора можна і треба, поряд із Лістом, Равелем, Бетховеном і багатьма іншими, але культу нема чого робити” — вважає він.

Як ми писали, письменниця Забужко натякає, що консерваторія могла б носити ім’я композитора Лисенка.

Фото: Фейсбук