Про це повідомляють українські ЗМІ та представники кримськотатарської громади, зокрема, громадська активістка Західа Аділова.

Вона назвала відкриття закладу культурною апропріацією, паплюженням культурних і традиційних здобутків неносіями, які намагаються піаритися і заробляти гроші на культурі кримських татар.

Через що виник конфлікт

Обурення частини представників кримськотатарського народу викликали оформлення закладу та меню, яке позиціонувалося як пов’язане з кримськотатарською кухнею.

Критики наголошували, що деякі страви подавалися зі свининою та алкоголем, що суперечить традиціям значної частини кримських татар, які сповідують іслам. Також у соцмережах лунали звинувачення у спотворенні та комерціалізації елементів кримськотатарської культури без належного розуміння її історичного та релігійного контексту.

Скандальний коментар про депортацію

Найбільший резонанс викликала реакція засновника мережі ресторанів «Татарка» Володимира Бірюкова на критику в соцмережах.

У відповідь на зауваження користувачів він написав: «Готуйтеся до депортації». Згодом цей коментар був видалений.

Саме згадка про депортацію викликала гостру реакцію громадськості, адже депортація кримськотатарського народу у 1944 році офіційно визнана Україною геноцидом.

Володимир Бірюков. Фото: vladymyr_b/instagram

Реакція кримськотатарського народу

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що погрози депортацією цілому народу є неприпустимими, особливо в умовах російської окупації Криму та триваючих репресій проти кримських татар.

Своєю чергою журналіст і громадський діяч Айдер Муждабаєв закликав до бойкоту мережі та звернувся до правоохоронних органів із проханням перевірити висловлювання ресторатора на предмет розпалювання національної ворожнечі.

Народна депутатка України Таміла Ташева також відреагувала на скандал навколо висловлювань засновника мережі «Татарка» Володимира Бірюкова. Вона наголосила, що депортація кримськотатарського народу у 1944 році є злочином радянського режиму та визнаним геноцидом, який забрав життя майже половини нації.

«Сьогодні, коли наш дім окупований росіянами, а корінний народ знову зазнає жорстоких репресій, погрожувати повторенням цієї трагедії — це свідоме знущання над пам’яттю жертв», — заявила Ташева.

За її словами, правоохоронні органи мають надати належну правову оцінку подібним висловлюванням.

Чим завершилася суперечка

За словами голови громадської організації «Кримські татари Одещини» та депутата Одеської обласної ради Февзі Мамутова, конфлікт начебто вдалося залагодити, пише “Інтент”. Він особисто зустрівся з власницею одеського закладу Олександрою Міколюк. Під час розмови сторони дійшли згоди, що свинину приберуть із страв, які позиціонуються як кримськотатарські.

«Для когось це може здатися дрібницею. Але культура, традиції та повага до ідентичності народу починаються саме з таких деталей», — зазначив Мамутов.

Він також висловив сподівання, що слова Володимира Бірюкова були наслідком емоційної реакції на критику, а не його переконань.

Вибачення недостатньо

До критики висловлювань засновника мережі «Татарка» долучився військовослужбовець Сергій Гнезділов. Він заявив, що заклики до депортації кримських татар не можуть завершитися лише публічними вибаченнями, оскільки йдеться про мову ненависті щодо корінного народу України.

«Власник “Татарки” прямим текстом, російською мовою закликає повторити геноцид цілої нації, і це не має закінчитися публічними вибаченнями», — написав Гнезділов.

Військовий також зазначив, що сам є представником малої етнічної групи — липованів по материнській лінії, тому особливо гостро сприймає прояви шовінізму та нетерпимості.

«В Україні не має мати місце імперство і шовінізм. Ми — країна різних етносів, корінних народів і субетнічних груп, але усі ми — українці», — наголосив він.

Чому тема депортації є настільки болючою

Депортація кримських татар у травні 1944 року була проведена радянською владою за наказом Йосипа Сталіна. Упродовж кількох днів із Криму примусово виселили сотні тисяч людей. За різними оцінками, унаслідок депортації та перших років заслання загинули від третини до майже половини кримськотатарського народу.

У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар геноцидом та встановила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.