Про це повідомила пресслужба ВАКС.

У вівторок, 12 травня 2026 року, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС завершила розгляд апеляційних скарг сторони захисту. Адвокати оскаржували рішення слідчого судді від 21 квітня 2024 року, яким раніше було відмовлено у задоволенні скарги на повідомлення про підозру керівниці фракції. За результатами засідання суд залишив ухвалу першої інстанції без змін, а апеляційні вимоги захисників — без задоволення.

Обґрунтування суду та позиції сторін

У повідомленні ВАКС зазначається, що на поточному етапі кримінального провадження матеріали, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення. Дана ухвала Апеляційної палати набрала законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку.

За даними Центру протидії корупції, під час розгляду справи Юлія Тимошенко неодноразово заявляла про свою невинність. Депутатка стверджувала, що справа є «політичним переслідуванням, наклепом», а доказів у провадженні недостатньо. Своєю чергою прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) наголосив, що сукупність зібраних доказів була цілком достатньою для повідомлення про підозру.

Деталі розслідування

Раніше Національне антикорупційне бюро повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною покуратурою завершили досудове розслідування у справі лідерки фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам.

За даними слідства, у грудні 2025 року, попри вже викриті факти отримання хабарів окремими парламентарями, політикиня нібито почала домовлятися з депутатами про систему винагород за лояльні голосування.

Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні депутати, за версією слідства, мали виконувати вказівки щодо голосування — підтримувати або не підтримувати рішення, утримуватися чи не брати участі в голосуванні.

«Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування («за» чи «проти»), утримання або ж неучасті», — повідомили в НАБУ.

За інкримінованою статтею їй може загрожувати до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.