Про це йдеться в блозі юристки Валентини Карповець на Oboz.ua.

За словами юристки, Микола Самойленко, який раніше був одним із ключових детективів у цьому провадженні, 10 квітня з’явився у суді вже в ролі державного обвинувача на стадії дослідження доказів.

Захист одразу заявив відвід прокурору, аргументуючи це тим, що він безпосередньо брав участь у зборі доказів і формуванні обвинувальної позиції. Сторона захисту наголосила, що в такій ситуації одна і та сама особа фактично поєднує кілька процесуально несумісних ролей — детектива, прокурора та потенційного свідка.

«Як особа, яка роками збирала докази та формувала обвинувальну версію, може неупереджено оцінювати їх уже як прокурор?», — зазначили представники захисту.

Крім того, вони вказали, що частина доказів, які наразі досліджуються судом, була отримана за участі Самойленка, а сам він може бути допитаний щодо обставин досудового розслідування, зокрема щодо законності окремих процесуальних дій і формування доказової бази.

Загалом захист поставив під сумнів законність його включення до групи прокурорів, зазначає Карповець.

Попри наведені аргументи, суд відмовив у задоволенні заяви про відвід, не оголосивши мотиви рішення одразу.

Надалі, 13 квітня, захист заявив ще чотири відводи з додаткових підстав, зокрема через можливий допит Самойленка як свідка, однак суд знову відмовив.

Юристка підкреслює, що така ситуація може свідчити про потенційний конфлікт інтересів і ставить під сумнів безсторонність сторони обвинувачення, підриваючи довіру до судового процесу.

«Роттердам+» — це формула визначення ціни на вугілля для теплоелектростанцій України у 2016–2019 роках, яка враховувала вартість вугілля в порту Роттердама разом із витратами на його транспортування, що вплинуло на тарифи на електроенергію.

Механізм запровадили для забезпечення ТЕС паливом після втрати доступу до антрацитових родовищ на окупованому Донбасі. Згодом формула стала предметом розслідувань НАБУ через можливі переплати.

Розслідування справи триває з березня 2017 року. За цей час прокуратура п’ять разів закривала справу за відсутності складу злочину, але знову поновлювала розслідування.

У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про закриття справи, однак у грудні того ж року Апеляційна палата скасувала це рішення.

Раніше юристи вже звертали увагу, що в розслідуванні справи зберігається низка порушень, які викликають сумніви щодо об’єктивності та прозорості досудового слідства.