Про це пише The Wall Street Journal.

Ще в лютому, під час зустрічі в Овальному кабінеті, Трамп дорікнув Зеленському, що той «не має козирів». На це український лідер відповів: «Я не граю в карти».

Однак із того часу він суттєво пом’якшив свій підхід — погодився на запропоноване Трампом безумовне припинення вогню, підписав ресурсну угоду на вимогу США і навіть приїхав на переговори в Туреччині, ініційовані Кремлем.

Та попри ці поступки, результат виявився мізерним, пише видання. У понеділок, 19 травня, після двогодинної розмови з Путіним, Трамп знову заявив про підтримку російського сценарію: спершу — переговори, а лише потім — припинення вогню. Він навіть припустив, що США можуть відійти від процесу, якщо сторони не домовляться.

Коли Путін відмовився прийняти ініціативу США про 30-денне припинення вогню, на яку Київ погодився ще у березні, Трамп не лише не ввів обіцяних санкцій проти Москви, а й закликав Україну та Росію домовлятися самостійно.

Українські чиновники з втомою сприйняли чергову відсутність тиску на Путіна, пише WSJ. Після розмови з президентом Фінляндії Александером Стуббом Володимир Зеленський закликав до нових санкцій проти Москви, щоб змусити Кремль припинити повномасштабне вторгнення.

«Очевидно, що Росія намагається виграти час, аби продовжити свою війну та окупацію. Ми працюємо з нашими партнерами, щоб тиск змусив росіян змінити свою поведінку», — сказав він.

Видання зауважує, що готовність Трампа миритися з тим, що Путін не погоджується на припинення вогню, різко контрастує з його вибуховою реакцією на обережність Зеленського в лютому щодо намірів Росії. В Овальному кабінеті Трамп накинувся на Зеленського, звинувативши його у небажанні підтримувати американську дипломатію та прагнути до припинення вогню.

Готовність Зеленського піти назустріч вимогам Трампа після тієї зустрічі забезпечила йому ще одну — віч-на-віч з американським лідером у Ватикані наприкінці квітня, де, здавалось, обидва помирилися.

Тепер же Трамп, здається, підтримав підхід Путіна, згідно з яким припинення вогню можливе лише у випадку, що Україна погодиться на російські умови.

«На жаль, після телефонної розмови Трампа і Путіна статус-кво не змінився», — написав радник президента України Михайло Подоляк у X.

Подоляк заявив, що помилка Трампа полягає в тому, що він припускає: Росія здатна до переговорів і готова завершити війну заради стратегічних або бізнесових інтересів.

Як зазначає WSJ, позиція Росії тим часом залишається незмінною: жодного припинення вогню, поки не будуть вирішені всі «першопричини конфлікту». Серед вимог — гарантії нейтрального статусу України, відмова від НАТО, відмова від західної військової допомоги, послаблення української ідентичності, а також збереження контролю над окупованими територіями, що становлять близько 18% площі України.

Кремль підтвердив, що Трамп і Путін обговорювали можливу зустріч із Зеленським, але жодних термінів або місця не визначено. Росія натомість просуває ідею підписання «меморандуму» — не як реальної домовленості, а як символічної поступки, якою Трамп міг би похизуватися як «успіхом», вважає Тетяна Станова, старша наукова співробітниця Центру Карнегі Росія — Євразія.

За її словами, Путін не зацікавлений у реальному компромісі: для нього війна проти України — це історична місія й спроба виправити, на його думку, історичні несправедливості, що беруть початок від розпаду Радянського Союзу, а також можливість відкотити назад західний вплив у Східній Європі. Тому він навряд чи погодиться на проміжну угоду, яка не враховує його максималістських вимог.

«Путін боротиметься за Україну всіма можливими способами до самої смерті. Він абсолютно одержимий. Він вважає, що якщо Росія не отримає бажаного в Україні, то сама опиниться під загрозою знищення. І так чи інакше, він упевнений, що отримає те, чого хоче», — вважає Станова.