Про це інформує Reuters.

За словами американського високопосадовця Томаса ДіНанно, уряд США має докази того, що у 2020 році Китай здійснив ядерне випробування потужністю в сотні тонн на полігоні Лобнор. Томас ДіНанно уточнив, що один із таких тестів відбувся 22 червня 2020 року — у період, коли світ був зосереджений на боротьбі з пандемією COVID-19.

Топдипломат наголосив, що китайські військові використовували спеціальний метод «розв’язки» (decoupling) — проведення вибуху у великій підземній порожнині, що дозволяє значно знизити силу сейсмічних хвиль і зробити вибух схожим на звичайний землетрус або слабкий промисловий підрив.

Ці заяви пролунали наступного дня після того, як офіційно завершився термін дії Договору про стратегічні наступальні озброєння (СНО-3) між США та Росією. Вашингтон використовує ці дані як аргумент для залучення Китаю до нових тристоронніх переговорів, оскільки, за словами ДіНанно, «двостороння угода лише з однією ядерною державою є недоречною у 2026 році».

Держсекретар Марко Рубіо також підтримав цю позицію, зазначивши, що китайський арсенал стрімко зростає і до 2030 року може перевищити 1000 боєголовок, що робить Пекін критичною загрозою для глобальної стабільності.

Китайська делегація в Женеві відреагувала на звинувачення миттєво і вкрай різко. Посол КНР з питань роззброєння Шень Цзянь назвав слова американського колеги «неправдивими наративами» та спробою США виправдати власну «ядерну гегемонію» і розкручування гонки озброєнь.

Шень Цзянь запевнив, що Пекін завжди дотримувався зобов’язання не проводити випробування першим і тримає свій потенціал на мінімально необхідному рівні. Він також підкреслив, що Китай не планує брати участь у тристоронніх переговорах, доки арсенали США та РФ залишатимуться в рази більшими за китайський.

Незалежні дипломати на конференції в Женеві висловили глибоку стурбованість цією публічною суперечкою. Фахівці зазначають, що звинувачення у прихованих випробуваннях та припинення дії останнього договору між Москвою та Вашингтоном ставлять світ перед реальною загрозою неконтрольованого накопичення найпотужнішої зброї.

Теперішня ситуація вимагає негайного створення нових механізмів прозорості, проте наразі позиції ключових гравців залишаються діаметрально протилежними.