Starbucks у Китаї: шлях від новатора до аутсайдера
Starbucks вийшла на китайський ринок у 1999 році, ставши одним із перших західних брендів, що популяризували кавову культуру серед населення, яке традиційно надавало перевагу чаю. Протягом двох десятиліть компанія активно розширювала мережу, відкривши тисячі кав’ярень у великих містах.
Однак останніми роками Starbucks втрачає позиції перед місцевими конкурентами, які пропонують більш адаптовані до китайських смаків напої — наприклад, лате з ананасом або з додаванням байджу (традиційного китайського алкоголю). Місцеві бренди, такі як Luckin Coffee, активно використовують цифрові платформи, швидку доставку та агресивні маркетингові кампанії.
Позиція керівництва
Генеральний директор Starbucks Браян Ніккол у вересневому інтерв’ю Semafor заявив, що компанія «може перевершити місцевих конкурентів за смаком» і має «реальну різницю у враженні», яку пропонує клієнтам. Він підкреслив, що Starbucks не планує повністю виходити з китайського ринку, а навпаки — прагне адаптуватися до нових умов через стратегічне партнерство.
Геополітичний фон
Угода відбулася на тлі зростаючої напруги між Пекіном і Вашингтоном, яка впливає на бізнес-клімат для американських компаній у Китаї. За останні два роки кілька великих брендів, включаючи Amazon, McDonald’s та Airbnb, скоротили свою присутність або передали контроль місцевим партнерам.
Аналітики вказують, що продаж контрольного пакету акцій Starbucks — це не лише бізнес-рішення, а й спроба знизити політичні ризики, які виникають у результаті торговельних обмежень, регуляторного тиску та змін у споживчих настроях.
