Про це повідомляє агентство Bloomberg.

За розрахунками експертів, з лютого 2022 року вартість золотого запасу агресора зросла більш ніж на 216 мільярдів доларів. Це відбулося на тлі нечуваного злету цін на метал, який у 2025 році подорожчав на 65% — такий річний стрибок став найпотужнішим з 1979 року.

Станом на кінець минулого року загальні міжнародні резерви Росії досягли 755 мільярдів доларів, причому частка золота в них зросла до 43%, тоді як до початку повномасштабного вторгнення вона не перевищувала 21%.

Для порівняння, у країнах Європейського Союзу наразі залишаються замороженими близько 210 мільярдів євро (що еквівалентно приблизно 244 мільярдам доларів) російських суверенних активів.

Хоча ці заблоковані кошти та цінні папери не можуть бути використані Москвою, зростання вартості золота в сховищах всередині країни фактично нівелювало фінансовий ефект від цієї іммобілізації. Золото залишається ліквідним активом, який у разі потреби може бути монетизований, попри західні обмеження.

Водночас реалізація цих запасів залишається серйозним викликом для Кремля. Після того, як російське золото виключили з лістингу Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів (LBMA), шлях на найбільші світові майданчики для нього закритий. Будь-які масштабні продажі азійським покупцям ускладнюються конкуренцією з боку нових партій металу від російських видобувних компаній, які також перебувають під санкціями і змушені шукати збут у тому ж регіоні.

Росія залишається другим за величиною виробником золота у світі, щорічно видобуваючи понад 300 тонн металу. Центральний банк РФ протягом останніх років здебільшого утримувався від активних операцій зі своїм золотим запасом, проте наприкінці минулого року було зафіксовано перше незначне скорочення резервів на 0,2 мільйона тройських унцій. Це може свідчити про початок використання «золотої подушки» для фінансування дефіциту чи розрахунків за критичний імпорт.

Аналітики підкреслюють, що ціни на золото підігріваються не лише геополітичними ризиками та війною в Україні, а й високим попитом з боку центробанків інших країн світу, які намагаються диверсифікувати свої активи на тлі інфляційних побоювань. Таким чином, глобальна економічна нестабільність мимоволі стала фінансовим рятівним колом для російської економіки, створюючи ілюзію стійкості резервів агресора навіть під безпрецедентним санкційним тиском.