Про це повідомив Офіс Генерального прокурора

Під час розгляду справи підприємство намагалося оскаржити рішення суду першої інстанції та домогтися скасування заповідного статусу для двох земельних ділянок. Позивач стверджував, що включення цих територій до природоохоронної зони відбулося без його згоди та перешкоджає реалізації масштабного будівельного проєкту.

Водночас представники Спеціалізованої екологічної прокуратури довели, що компанія не має прав на спірні ділянки, а заповідний статус є необхідним для захисту схилів від знищення.

Прокурори наголосили, що будь-яке втручання в екосистему Протасового Яру є неприпустимим.

«Будівництво в межах заповідної зони є неприйнятним, оскільки може завдати природному комплексу безповоротної шкоди», — зазначили представники обвинувачення.

Суд погодився з цією позицією та залишив спірні гектари у складі ландшафтного об’єкта.

Як зазначається, ця територія має особливу цінність для Києва через низку характеристик:

  • унікальний природний осередок із первинним ландшафтом, що зберігся серед щільної міської забудови;
  • офіційний статус зеленої зони, закріплений у 1966 році для створення парку культури та відпочинку;
  • наявність недосліджених археологічних пам’яток, що надає місцевості історико-культурного значення.

Нагадаємо, статус ландшафтного заказника урочище отримало у 2022 році за рішенням Київради після активного спротиву киян та екоактивістів. Це дозволило зупинити будівельні роботи та виконати міжнародні зобов’язання України щодо охорони природних ландшафтів.