Про це повідомив інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП.
Адвокат УПЦ МП, Микита Чекман зазначив, що засідання тривало близько п’яти з половиною годин із перервою. За його словами, під час процесу представники УПЦ МП вимагали, щоб Державна служба з етнополітики та свободи совісті надала всі документи, які стали підставою для проведення досліджень та видання наказів про припинення діяльності УПЦ МП.
Адвокат також повідомив про понад тисячу заяв від вірян, які попросили долучити їх до справи як третіх осіб. Ще близько трьохсот заяв перебувають у канцелярії УПЦ МП.
Суд задовольнив клопотання сторони захисту про витребування всіх документів. Натомість питання про залучення вірян, єпархіальних управлінь і монастирів до справи буде розглянуто на наступному засіданні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії деякі священники УПЦ МП почали висловлювати незгоду зі словами та діями патріарха московського Кірілла, який підтримав агресію проти України. Частина парафій і єпархій припинили поминати його ім’я за богослужінням.
27 травня 2022 року в монастирі Феофанія УПЦ провела собор. Цей собор оголосив, що постанови РПЦ нібито більше не є підставою для діяльності УПЦ, а предстоятель церкви обирається українським єпископатом без потреби в благословенні московського патріарха.
Також у УПЦ заявили, що митрополит Онуфрій припинив членство у Священному синоді РПЦ, а ім’я московського патріарха більше не поминається в храмах і монастирях.
Водночас, Державна служба з етнополітики дійшла висновку, що ці рішення не призвели до реального розриву церковно-канонічного зв’язку між УПЦ і РПЦ.
У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Президент підписав його 24 серпня, у День Незалежності.
У вересні 2024 року Держетнополітики подала до суду позов про припинення діяльності Київської митрополії УПЦ МП.
