У Росії триває масштабний переділ приватної власності: держава через суди та інші механізми перебирає контроль над портами, аеропортами, золотодобувними, аграрними, промисловими й технологічними компаніями. Частину активів передають у державне управління, інші продають новим власникам.

Про це йдеться в аналізі «Бабеля».

Одним із прикладів видання називає ситуацію з власником «Южуралзолота» Костянтином Струковим.

У 2025 році суд передав державі 67,2% компанії та пов’язані активи. У 2026 році пакет виставили на продаж зі стартовою оцінкою 162 млрд рублів, однак зрештою його придбала компанія Руслана Байсарова за 93,2 млрд рублів — на 42% дешевше від початкової оцінки.

Інший випадок — засновник «Русагро» Вадим Мошкович. У 2025 році його затримали за обвинуваченнями у розкраданні та хабарництві, провину він не визнає. У травні 2026 року суд передав державі 68% «Русагро», які належали Мошковичу, його родині та колишньому керівнику компанії.

За даними «Бабеля», подібна практика торкнулася і групи «Макфа». Російська прокуратура звинуватила її бенефіціарів у корупційному походженні активів. Власники пропонували державі 10 млрд рублів, викуп частини акцій та щорічні виплати ще по 1 млрд рублів на благодійні цілі, пов’язані з війною. Суд на мирову угоду не погодився, а активи передали державі.

Точний масштаб переділу оцінити складно, оскільки в Росії немає єдиного реєстру націоналізованого майна, а частину справ розглядають закрито. За підрахунками юридичної фірми NSP, з лютого 2022 року до червня 2025-го держава забрала 102 приватні активи загальною вартістю близько 3,9 трлн рублів. Дослідження Центру даних і досліджень Росії Cedar оцінює вартість конфіскованих активів у 4,99 трлн рублів.

Найчастіше прокуратура обґрунтовує вилучення активів нібито корупційним походженням бізнесу. Серед інших підстав, наведених у матеріалі, — перегляд приватизації, визнання підприємства стратегічним, іноземне громадянство власника або звинувачення у фінансуванні України.

У серпні 2026 року Володимир Путін також підписав указ, який дозволяє державі перебирати управління критичною інфраструктурою, якщо влада вважає, що власник недостатньо захистив її від атак або повільно відновлює після пошкоджень.

За даними досліджень, частина конфіскованих компаній переходить державним корпораціям або бізнесменам, пов’язаним із російською владою. Серед прикладів — «Макфа», «Метафракс Кемікалс», «Домодєдово» та інші підприємства.

Авторка «Бабеля» також зазначає, що конфісковані активи можуть використовуватися для забезпечення державних і військових потреб. Зокрема, після вилучення окремих підприємств їхня продукція почала постачатися російським силовим структурам, а частину конфіскованої нерухомості передавали військовим та учасникам війни.

За оцінкою дослідниці російської олігархії Елізабет Шимпфессл, яку цитує «Бабель», для російських бізнесменів важливим наслідком цієї системи є не лише втрата конкретних активів, а й посилення залежності великого бізнесу від держави.

Читайте також: Данська компанія заявила, що Росія взяла під контроль її заводи на території РФ