Про це повідомила пресслужба ДБР.
За даними слідства, у 2011 році до керівництва України звернувся міністр оборони РФ з листом про сприяння в погашенні заборгованості одного з суб’єктів господарювання на суму 405,5 млн доларів США за поставлений природний газ у 1996-1997 роках.
Згодом у серпні 2012 року до Господарського суду Києва МО РФ подало позов до Кабінету Міністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету, не додавши доказів того, чому Україна має сплачувати цей борг.
За словами ДБР, цей суддя “переклав на відповідача обов’язок збирання і надання доказів у справі”.
“За цією ухвалою Кабмін надав копії листування між керівниками урядів України та РФ 1996 року. Вони були датовані ще до укладення суб’єктом господарюванням угоди, по якій виник борг, тому ці листи не могли бути доказами як існування боргу, так і перекладання його на Україну. До того ж оригіналів цих листів ніколи не існувало, проте цей факт суд проігнорував. Попри сплив строків позовної давності та відсутність гарантій держави за боргами підприємства, а також за відсутності доказів самого факту існування в 2012 році боргу підприємства за контрактами 1996-1997 років, суддя задовольнив позов міністерства оборони РФ та постановив стягнути з будь-якого рахунку Державного бюджету України на користь РФ понад 3,1 млрд грн”, — йдеться у повідомленні.
“Росіяни розраховували на те, що ще у 2004 році на той час прем’єр-міністр, а надалі президент України, обіцяв їм сприяти у виконанні цих судових рішень. Проте, через відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем суддя мав відмовити у відкритті провадження у справі”, — пояснили у ДБР.
За даними джерел “Української правди” в правоохоронних органах, суддю звати Анатолій Івченко.