Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР).

“Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод”, – зазначили у розвідці.

Повідомляється, що одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Деріпаски та китайської Shenhua Group.

Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тон вугілля щороку до Китаю – близько 500 вантажівок на добу.

Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води “Ямаровка” та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти.

Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.

Залежність від Китаю проявляється і в туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізнесмени з Пекіну скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро “своїм”. За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до 2 млн громадян Китаю.

“Таким чином, навіть символ російського природного багатства – Байкал – поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами”, – підкреслили у СЗР.