Про це повідомило видання The New York Times.

Україна вибудувала оборонну індустрію, яка виробляє тисячі артилерійських снарядів, бронетехніки та дронів різних типів і функцій. Цей процес розглядається як один із ключових успіхів у протидії російському вторгненню. Водночас мільярди доларів із військового бюджету спрямовуються на фінансування контрактів із вітчизняними виробниками, у тому числі за підтримки європейських донорів. Частина цих витрат залишається засекреченою, що викликає занепокоєння аналітиків і громадських активістів.

Одне з головних зауважень урядових аудиторів стосується укладання контрактів із компаніями, які пропонували вищі ціни, ніж конкуренти, без чіткого пояснення причин. За даними внутрішніх перевірок, проведених протягом трохи більше року, було зафіксовано десятки таких випадків, а також прострочені або неповні поставки та передоплати за озброєння, яке так і не надійшло.

Державні аудитори, які вивчали закупівлі Агентства оборонних закупівель України від початку 2024 року до березня цього року, не висунули звинувачень у крадіжці або розтраті, хоч і передали окремі контракти на оцінювання правоохоронним органам.

У 465-сторінковому звіті аудиторів зазначено, що різниця між мінімальними пропозиціями та укладеними  контрактами становила щонайменше 5,4 млрд грн (129 млн доларів). При цьому звинувачень у крадіжці чи розтраті не висунуто, але частину контрактів передано на перевірку правоохоронним органам.

«Вони переплачують із невідомих причин і без належних обґрунтувань», — заявив Тамерлан Вахабов, колишній радник Агентства оборонних закупівель. За його словами, у період воєнної турбулентності «бракує політичної волі робити це належним чином».

Виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії Олена Трегуб зазначила, що відхилення нижчих пропозицій іноді має переконливі пояснення: «Це обґрунтування може бути правдою, а може бути й корупцією».

Директор Агентства оборонних закупівель Арсен Жумаділов у своїй заяві пояснив, що нижчі цінові пропозиції можуть не відповідати стандартам якості, строкам поставки або умовам оплати. Він повідомив, що агентство оновило практики укладання контрактів для підвищення прозорості та почало поетапно відмовлятися від посередників, які отримували націнку на продажах.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році українська армія отримувала зброю як від західних партнерів, так і через закупівлі у вітчизняних підприємств. Агентство з оборонних закупівель створили у 2023 році після серії корупційних скандалів, зокрема викриттів переплат за продукти та екіпірування, що призвело до відставки тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова.

Попри реформу, нове агентство також стикнулося з труднощами — двох його директорів звільнили через неефективне управління. Приблизно 10 млрд доларів бюджету АОЗ на цей рік фінансується з українських податків, хоча агентство також отримує європейські субсидії.

За програмою, започаткованою Данією, європейські країни пообіцяли понад 1,6 млрд доларів на закупівлю української зброї у власній промисловості. Україна купує озброєння як у колишніх радянських підприємств, так і у сотень стартапів у сфері оборонних технологій.

Раніше більшість закупівель здійснювалися через торговців зброєю, які отримували націнку близько 3%. За даними аудиту до липня 2024 року, через посередників проходило 83% контрактів агентства. Ці торговці, відомі як спеціальні експортери, до війни займалися продажем української зброї за кордон, а після вторгнення почали імпортувати її назад.

Нині Україна проводить експеримент у сфері закупівель: замість кількох великих підрядників держава співпрацює з понад 2000 постачальників, серед яких є стартапи та невеликі майстерні. Деякі з них досягли помітних результатів: флот дронів-камікадзе на швидкісних катерах потопив близько третини кораблів Чорноморського флоту Росії.

Водночас радник президента з оборонної промисловості Олександр Камишін зауважив: «Але з 35 типів надводних і підводних дронів, виготовлених 26 компаніями в Україні, лише три моделі справді потопили російські кораблі».

Аудити також виявили численні випадки прострочених поставок, передоплат без виконання зобов’язань і контрактів із компаніями, що не мали реальних виробничих потужностей.

Попри це, агентство продовжує впроваджувати нові моделі закупівель, зокрема створило онлайн-ринок, який дозволяє командирам на місцях купувати дрони напряму у виробників, минаючи бюрократію.

Арсен Жумаділов назвав цей підхід «переломним моментом у військовому забезпеченні».