Про це повідомляє «Financial Times».

Конфлікт розгорівся під час зустрічі в Білому домі, де адміністрація президента намагалася залучити західні нафтові компанії до масштабного плану відновлення венесуельського сектору. План Трампа передбачає залучення щонайменше 100 мільярдів доларів приватних інвестицій, аби реанімувати галузь, видобуток у якій обвалився до рівня менше ніж 1 млн барелів на добу через багаторічну корупцію та санкційний тиск.

Більшість присутніх нафтових магнатів висловили стриманий оптимізм, проте гендиректор ExxonMobil Даррен Вудс відкрито заявив про ризики.

Даррен Вудс нагадав президенту про болючий історичний досвід компанії, зазначивши, що активи Exxon у Венесуелі вже двічі проходили через процедуру примусового вилучення (націоналізації). За його словами, для того, щоб компанія наважилася увійти на цей ринок втретє, необхідні докорінні зміни в правових та комерційних рамках країни, які зараз роблять будь-які капіталовкладення безглуздими.

«Сьогодні вона непридатна для інвестування», — відрізав Вудс, що спровокувало роздратування глави держави.

Реакція Дональда Трампа була миттєвою та публічною. Перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, він заявив журналістам, що відповідь ExxonMobil здалася йому «надто хитрою» і він не має наміру терпіти подібне ставлення до стратегічних ініціатив уряду.

Президент прямо натякнув, що може просто заборонити компанії працювати у Венесуелі, віддавши перевагу більш поступливим конкурентам, які готові підтримати його план відбудови латиноамериканської країни.

Аби деескалювати ситуацію після наполегливих вимог Трампа, Вудс врешті пообіцяв направити до Венесуели технічну групу протягом наступних тижнів для оцінки реального стану об’єктів. Він додав, що «впевнений» у можливості впровадження необхідних змін у майбутньому, проте первинний конфлікт уже продемонстрував глибоку прірву між агресивною зовнішньою політикою Білого дому та прагматичними розрахунками приватного капіталу.

Наразі невідомо, чи перейде Трамп до офіційних заборон, проте ринок уже відреагував напруженням через можливий тиск на найбільшу нафтову корпорацію США.

Нагадаємо, що ситуація навколо Венесуели загострилася після того, як 3 січня збройні сили США провели операцію в Каракасі, під час якої Ніколаса Мадуро та його дружину було затримано і доставлено до Нью-Йорка для постання перед судом.

Президент США Дональд Трамп заявив про готовність Вашингтона тимчасово керувати країною до проведення демократичних виборів, що викликало хвилю як підтримки з боку союзників, так і різкого засудження з боку Росії та Ірану.

Раніше The Telegraph повідомляло, що повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро завдало серйозного й принизливого удару по міжнародному іміджу Росії та її амбіціях у Латинській Америці.

AP зазначило, що адміністрація Дональда Трампа демонструє наміри радикально посилити вплив США в Західній півкулі, супроводжуючи це гострими заявами на адресу союзників та опонентів у регіоні. Після завершення військової операції з повалення режиму Ніколаса Мадуро американський лідер знову порушив питання анексії Гренландії та пригрозив інтервенцією до Колумбії.

Російська Федерація виступила з різким засудженням спеціальної операції США у Венесуелі, назвавши затримання президента Ніколаса Мадуро та його дружини Сілії Флорес актом міжнародної агресії. Москва наполягає на незаконності дій американських військових та вимагає негайного повернення подружжя до Каракаса.

Своєю чергою, Китай не схвалює викрадення Мадуро і планує це питання винести на обговорення в ООН. За словами китайського дипломата, жодна держава не має права виконувати роль «світової поліції», а суверенітет і безпека країн мають бути захищені міжнародним правом.