Про це пише естонська газета Postimees із посиланням на дані Державного центру оборонних інвестицій (RKIK).
“Естонія мала поставити Україні боєприпаси на загальну суму 585 млн євро за кошти Європейського фонду миру (EPF) та інших країн-донорів, чиї імена не розголошуються. Однак поставки майже на третину від загального обсягу, на суму 183 млн євро, не відбулися. Водночас є ризик, що 72 млн євро із цієї суми естонським платникам податків доведеться списати у збиток”, – йдеться у матеріалі.
Кошти із заморожених російських активів через Європейський фонд миру (EPF) та країни-донори спрямовували на закупівлю різних видів боєприпасів у всьому світі та їхнє подальше передання Україні.
Для цього уклали 19 контрактів на постачання 28 типів боєприпасів. Із €585 млн, довірених Естонії, держава наразі використала €346 млн. За ці кошти отримали 160 тисяч одиниць боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібрів 122–155 мм.
Успішно виконали 10 контрактів. Ще два контракти загальною вартістю €57 млн перебувають на стадії виконання.
Водночас сім із 19 контрактів виявилися проблемними та були повністю розірвані. У межах цих угод Державний центр оборонних інвестицій Естонії (RKIK) здійснив передоплату на €72 млн, однак очікувані боєприпаси так і не отримав.
Загалом Україні не поставили боєприпасів на €183 млн — це майже третина від €585 млн, які Естонія отримала для організації відповідних закупівель.
Єврокомісія перевірить дії Естонії
Протягом вересня до Естонії мають прибути слідчі Європейської комісії. Вони з’ясовуватимуть, чи виконала країна свої зобов’язання щодо належної обачності під час використання коштів.
Від результатів перевірки та судових розглядів може залежати, чи доведеться Естонії повернути від €60 млн до €70 млн, зазначає видання.
На тлі ситуації із частиною коштів, які не були використані за призначенням, міністр оборони Естонії Ханно Певкур минулого тижня взяв на себе політичну відповідальність та подав у відставку.
Нагадаємо, що уряд Швеції спрямує понад 270 млн шведських крон на оборонну підтримку України, зокрема на посилення протиповітряної оборони та забезпечення боєприпасами.
