Про це повідомило видання CNN.

Від моменту призначення на посаду тимчасової очільниці держави Родрігес опинилася у вкрай складному політичному становищі. Їй доводиться балансувати між двома протилежними таборами: з одного боку — утримувати лояльність прихильників захопленого Ніколаса Мадуро всередині країни, а з іншого — намагатися знайти спільну мову з Білим домом. Таке подвійне навантаження створює постійну напругу в системі державного управління та змушує лідерку шукати нові вектори риторики.

Основним каменем спотикання у відносинах із Вашингтоном став економічний аспект, зокрема питання енергоресурсів. Сполучені Штати продовжують чинити значний тиск на адміністрацію Родрігес, вимагаючи негайного відновлення та нарощування обсягів видобутку нафти у Венесуелі.

Це зумовлено прагненням США стабілізувати світовий ринок енергоносіїв та забезпечити власні інтереси в регіоні, проте венесуельська сторона вбачає в цьому пряме втручання у свій суверенітет.

Під час свого виступу перед групою працівників нафтової галузі на місцевому заході 25 січня Делсі Родрігес обрала доволі жорсткий тон. Вона підкреслила, що з венесуельських політиків уже «досить» наказів, які надходять із Вашингтона.

За її словами, політикум країни має самостійно вирішувати всі існуючі розбіжності, оскільки республіка вже заплатила занадто високу ціну, зіткнувшись із наслідками фашизму та політичного екстремізму в минулому.

Протягом останніх тижнів тимчасова лідерка послідовно намагається донести думку, що США не мають права керувати Венесуелою як своїм підрозділом.

Водночас вона зауважує, що її адміністрація не прагне прямої конфронтації з Вашингтоном, а лише відстоює право на незалежне прийняття рішень. Така позиція свідчить про глибоку кризу довіри між країнами та складний процес переформатування геополітичних зв’язків у Латинській Америці.

Нагадаємо, що ситуація навколо Венесуели загострилася після того, як 3 січня збройні сили США провели операцію в Каракасі, під час якої Ніколаса Мадуро та його дружину було затримано і доставлено до Нью-Йорка для постання перед судом.

Президент США Дональд Трамп заявив про готовність Вашингтона тимчасово керувати країною до проведення демократичних виборів, що викликало хвилю як підтримки з боку союзників, так і різкого засудження з боку Росії та Ірану.

Раніше The Telegraph повідомляло, що повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро завдало серйозного й принизливого удару по міжнародному іміджу Росії та її амбіціях у Латинській Америці.

AP зазначило, що адміністрація Дональда Трампа демонструє наміри радикально посилити вплив США в Західній півкулі, супроводжуючи це гострими заявами на адресу союзників та опонентів у регіоні. Після завершення військової операції з повалення режиму Ніколаса Мадуро американський лідер знову порушив питання анексії Гренландії та пригрозив інтервенцією до Колумбії.

Російська Федерація виступила з різким засудженням спеціальної операції США у Венесуелі, назвавши затримання президента Ніколаса Мадуро та його дружини Сілії Флорес актом міжнародної агресії. Москва наполягає на незаконності дій американських військових та вимагає негайного повернення подружжя до Каракаса.

Своєю чергою, Китай не схвалює викрадення Мадуро і планує це питання винести на обговорення в ООН. За словами китайського дипломата, жодна держава не має права виконувати роль «світової поліції», а суверенітет і безпека країн мають бути захищені міжнародним правом.

25 січня президент США Дональд Трамп розкрив перші подробиці застосування новітнього озброєння під час резонансної спецоперації в Каракасі, що відбулася 3 січня 2026 року. За його словами, саме використання пристрою під назвою «The Discombobulator» (Дискомбобулятор) дозволило американському спецназу паралізувати оборону президентського палацу та затримати Ніколаса Мадуро і його дружину Сілію Флорес без жодних втрат з боку США. Новітня технологія виявилася настільки ефективною, що російські та китайські системи ППО, які перебували на озброєнні Венесуели, просто не змогли ініціювати запуск ракет.