Про це повідомляють росЗМІ.
На запитання про те, чи має намір Москва надати Тегерану якусь допомогу, Пєсков відповів: «Ніяких звернень з іранської сторони не було».
Він додав, що позиція РФ щодо Ірану «добре всім відома», і в ній «немає жодних змін».
1 березня на сайті Кремля повідомили, що російський диктатор Володимир Путін висловив співчуття президенту Ірану Масуду Пезешкіану у зв’язку зі смертю верховного лідера країни Алі Хаменеї. Ліквідацію Хаменеї російський диктатор назвав назвав «цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права».
У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 лютого йшлося про те, що реакція Росії на удари по Ірану підкреслює обмеженість можливостей Москви підтримувати Тегеран та асиметрію російсько-іранських відносин.
У звіті за 1 березня ISW заявив, що Росія продовжує демонструвати свою неготовність активно підтримувати Іран, окрім шаблонних заяв після загибелі Алі Хаменеї та кількох інших високопосадовців цієї країни. Аналітики зауважили, що критикуючи вбивство Хаменеї, Путін не згадав прямо ані про Сполучені Штати, ані про Ізраїль.
28 лютого після старту операції США та Ізраїлю проти Ірану та вбивства високопоставлених чиновників країни Тегеран запустив ракети та дрони на Ізраїль, а згодом — на країни Перської затоки: про численні вибухи повідомлялося у Дубаї, Абу-Дабі (ОАЕ) та Ер-Ріяді (Саудівська Аравія). Також Іран атакував американські військові бази у Катарі, Бахрейні, Кувейті, Йорданії тощо.
В ОАЕ заявляли про іранську атаку сотнями ракет та дронів, було пошкоджено аеропорти, порти, американські консульства, цивільні об’єкти, повідомлялося про масштабні пожежі на нафтових об’єктах ОАЕ.
5 березня ракети та безпілотники, що летіли з боку Ірану, впали на територію аеропорту в азербайджанському місті Нахічевань.





























