Про це заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський в інтерв’ю “Главкому”.
У Києві дедалі меншає вихованців дитячих садків. За словами заступника міського голови, це вже стало сталою тенденцією, зумовленою падінням народжуваності та міграцією населення впродовж останніх років.
Водночас напередодні зими в столиці не спостерігають значного відтоку школярів або загального скорочення населення. Кількість учнів також зменшується, але повільніше, ніж вихованців дитсадків.
Зокрема, цього навчального року до перших класів київських шкіл пішло менше дітей, ніж торік. Заступник міського голови Мондриївський зазначив, що поки різниця незначна, однак наступного року вона може зрости.
«За п’ять років війни вже маємо проблеми з наповненням перших класів, коли місць у школах більше, ніж дітей. Держава теж це має бачити – діти є маркером глибших процесів», – сказав посадовець.
Як працюють київські школи
Нині приблизно половина столичних шкіл проводять заняття очно. Повністю дистанційно працюють чотири заклади середньої освіти. Навчання в класах не організовують там, де немає укриттів або їхній ремонт ще не завершили.
У вересні дистанційних шкіл було більше, зокрема через значні руйнування окремих закладів улітку. Водночас для учнів деяких із них вдалося організувати так звану освітню міграцію – перевести заняття до вільних приміщень та укриттів інших шкіл.
Ще 47% столичних закладів освіти працюють у змішаному форматі. За словами Мондриївського, пріоритет під час організації очного навчання надають молодшим і старшим школярам.
Молодшим учням потрібні додаткова увага та безпечні умови під час адаптації до школи. Старшокласникам важливо готуватися до національного мультипредметного тесту, тому для них також намагаються забезпечити очне навчання.
Якщо школа не може одночасно розмістити в укритті всіх учнів, середні класи переводять на змішаний формат або організовують навчання у дві зміни. Повністю дистанційний формат у КМДА намагаються використовувати якомога рідше.
Чому в Києві не планують будувати підземні школи
Наразі міська влада не бачить потреби споруджувати підземні школи за прикладом Харкова. Мондриївський пояснив це поступовим зменшенням кількості дітей: замість будівництва нових закладів місто планує об’єднувати класи та використовувати вільні приміщення вже наявних шкіл.
Водночас посадовець визнав, що для Харкова підземні школи є необхідністю через надзвичайно короткий час підльоту балістичних ракет – близько півтори хвилини. За таких умов у людей практично немає часу зреагувати на загрозу.
Скільки коштів спрямовують на шкільні укриття
Як альтернативу підземним школам у Києві споруджують нові будівлі подвійного призначення з протирадіаційними властивостями. До кінця 2026 року планують завершити 13 таких об’єктів. Крім того, у школах облаштовують найпростіші укриття, переобладнуючи для цього підвальні приміщення.
За словами заступника міського голови, цього року на ремонт та облаштування укриттів виділили майже 500 млн грн, а на будівництво – близько 900 млн грн. Від початку повномасштабного вторгнення на такі проєкти з міського бюджету спрямували приблизно 6 млрд грн.
Мондриївський додав, що захист шкільної інфраструктури залишиться одним із пріоритетів і в бюджеті на наступний рік.
«Ми розуміємо, що навіть після перемоги не поміняємо сусіда, а значить маємо бути готовими до захисту громади», – наголосив він.
Напередодні повідомлялося, що у Михайлівці-Рубежівці на Київщині затягується будівництво нового корпусу дитячого садка «Червона Шапочка». Проєкт передбачає створення 100 додаткових місць для дітей, а його кошторисна вартість перевищує 181 млн грн.




























