Він малює на картоні, на ящиках з-під набоїв, а також віконницях та дверях. Саме такий матеріал найбільш доступний для воїна на передовій. А Володимир пройшов усі найгарячіші точки російсько-української війни, починаючи з 2014 року.
У прифронтовому Запоріжжі картини Володимира знайшли особливий відгук, бо тільки упродовж цього й минулого року там організували чотири виставки автора.
І саме Запорізька громадська організація «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» за підтримки Міністерства у справах ветеранів України організувала виставку «Штрих-код на дверях Часу». Експозиція мандрує країною, щоб продемонструвати силу мистецтва в умовах війни, розкрити важливу роль творчості в психологічній реабілітації ветеранів, передати свої переживання та емоції через мистецтво.
«Ці роботи про наше життя, про те, що відбувається і в нас на Запоріжжі, Донбасі. Вони створені не просто на дверях чи ящиках, а на залишках нашого мирного життя. І для нас важливо, що нам це показує воїн.
Цю виставку побачить загалом вісім міст, паралельно із цим видамо каталог робіт Володимира Безрукого. У нього понад 200 робіт, а тут представлена тільки частина. Крім того, у нас амбітні плани, хочемо, щоб «Штрих-код на дверях Часу» побачила не тільки Україна, а презентувати цей проєкт за кордоном», — розповів засновник реабілітаційного простору ветеранів українського війська «Блокпост» у Запоріжжі, представник ГО «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» Владислав Мороко.
Володимир Безрукий родом з Калуша, що на Івано-Франківщині. Закінчив Прикарпатський національний університет, Львівську академію мистецтв. Активно малювати почав під час Революції Гідності, бо дуже хотів зафіксувати людей, поряд з якими він стояв на Майдані.
З Майдану Володимир опинився добровольцем у батальйоні «Донбас». Перший ескіз на війні створив на звичайній картонці — коли дізнався про загибель побратимів в Іловайському котлі. Саме нерівний, непридатний, на перший погляд, матеріал здавався Володимиру найбільш відповідним для того, аби відобразити те, що відбувається довкола. Далі була служба в «Правому секторі», батальйоні «ОУН», 93-й бригаді в Пісках, підрозділ «Чорний туман».
Після виконання бойових завдань, ховаючись від ворожих обстрілів у якійсь з будівель, Пікассо, а саме такий позивний у Володимира, постійно малював — краєвиди, шахти, терикони, побратимів, волонтерів, цивільних.
