Про це повідомили на Facebook-сторінці КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.

Ярослава Попович, психологиня Центру, пояснила деталі щодо харасменту як психологічного явища.

«Харасмент (від англ. «harassment» – домагання або переслідування) – небажана поведінка, яку вважають образливою або таку, що змушує відчувати себе приниженим та заляканим. Це одна з форм дискримінації», – пишуть у дописі.

Форми харасменту у суспільстві:

  • Образливі, принижуючі слова, висловлені усно або письмово. Це можуть бути також і публічні коментарі на сайтах або соціальних мережах.
  • Зображення та умовні меседжі на парканах та будинках, графіті негативного характеру.
  • Жести або міміка з явним принижуючим або образливим підтекстом.
  • Жарти, що провокують образу або агресію, які можуть унеможливлювати відповідь через страх втратити близького, робоче місце або перспективи.
  • Використання службового положення для маніпуляцій сексуального характеру.

Зі слів психологині, часто харасмент інтерпретують лише за ознакою сексуальних домагань, проте значення цього терміну набагато ширше. У сучасних країнах, де харасмент та його наслідки внесені до судового реєстру та судових вироків, відповідальність за скоєне може призвести до позбавлення звань, статусу та навіть волі.

«Такі переслідування та домагання відбуваються частіше за все на теми віку, інвалідності, зміни статі, расових принижень, релігійних переконань, сексу, сексуальної орієнтації, зовнішнього вигляду, статевих домагань без згоди іншої сторони», – зазначили в КМЦ.

Приклади харасменту:

  • Гучні коментарі оточуючих щодо зовнішності, адже чиїсь вподобання зовнішнього вигляду суттєво відрізняються від традиційного погляду на зачіску, одяг, макіяж та ін. Реакція на такі висловлювання змушує людину відчувати засмучення та заляканість, невдоволення.
  • Водій транспорту може висловлювати свою думку щодо пенсіонера, який намагається проїхати за пільговим посвідченням. При цьому дає характеристику його матеріального стану, забороняє заходити, не пояснюючи причин відмови. Таким чином створюючи вороже ставлення до пенсіонерів у інших пасажирів, адже вони затримують рух транспорту.
  • На робочому місці жартують та нав’язують думку іншим про те, що людина, ймовірно, нетрадиційної орієнтації і тому заслуговуєте на посмішки та презирство.
  • Поведінка керівника має відвертий сексуальний натяк, він дозволяє собі торкатися людину без її згоди або натякає на сексуальні стосунки, що даватимуть можливості для розвитку кар’єри. Іноді такі домагання та переслідування закінчуються сексуальним насильством із залякуваннями та забороною звертатися до відповідних установ, щоб мати змогу захисту та покарання.

«Наше суспільство поступово переходить на розуміння, що подібна поведінка не є нормою і потребує системи реакцій за недостойну інтерпретацію зовнішності, поведінки та самовираження, неповагу до особистих кордонів. Це неминуче призведе до створення певних законів, що з часом будуть виховувати у бажаючих переслідувати острах щодо відповіді на незаконні вчинки та суворого покарання», – наголосили в КМЦ.

Нагадаємо, нещодавно актора і викладача Київського університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого Володимира Талашка двоє абітурієнток і журналістка звинуватили у сексуальних домаганнях. Пізніше інші жінки долучилися до обвинувачень, заявивши, що в згаданому виші до них чіплялися і інші викладачі. У неналежній поведінці звинувачували також Олега Замятіна та Леоніда Остропольського.

Днями в Карпенка-Карого повідомили, що Талашка відсторонять від занять, щойно він вийде з відпустки.

Фото: фейсбук