Про це повідомив заступник командира 1-го Корпусу Національної гвардії України «Азов» Святослав «Калина» Паламар.
Шлях захисника та обставини загибелі
Олександр Аркадійович Крохмалюк долучився до лав «Азову» у 2016 році. На момент потрапляння в полон він обіймав посаду начальника медичної служби. Олександр вийшов із території заводу «Азовсталь», після чого пройшов через Оленівку та катівню в Таганрозі. Останнім відомим місцем його утримання було СІЗО-2 у місті Камишин.
У вересні 2025 року тіло Олександра повернули в рамках масштабного етапу репатріації (за формулою 1000 на 1000). Судово-медична експертиза, проведена у Львові 22 вересня 2025 року, офіційно зафіксувала причину смерті військового медика: перелом ребер та тупа травма грудної клітини.
Заклик до міжнародної спільноти та влади
Заступник командира «Азову» наголосив, що вбивство Крохмалюка є черговим свідченням цілеспрямованої варварської державної політики Росії щодо катування українських полонених та відкритого порушення Женевської конвенції.
Він закликав українських посадовців, дипломатів та правозахисників виносити кожен такий випадок на трибуни ООН, Ради Європи та ОБСЄ. За словами представника бригади, повернення українських військовополонених, зокрема «азовців», має бути безумовним пріоритетом міжнародних відносин України, оскільки система міжнародного гуманітарного права наразі не здатна захистити їхні життя.
Ситуація з полоненими «Азову»
Військовослужбовці бригади «Азов», які вийшли з «Азовсталі» у травні 2022 року за наказом вищого керівництва, перебувають у російському полоні вже понад чотири роки. Попри регулярні обміни, значна частина захисників Маріуполя залишається в місцях несвободи на території РФ та на тимчасово окупованих територіях України, де вони піддаються систематичному фізичному та психологічному тиску.
