Про це вона написала у своїй колонці для видання SVP.
За словами Буркгардт, близько 70 тисяч українців перебувають у Швейцарії, а витрати на допомогу для них лише від федерального уряду сягнули 1,25 мільярда франків. Посадовиця розповіла, що ті, хто надає допомогу біженцям, дедалі частіше стикаються із проблемами, які «не виникають у випадку з іншими групами біженців».
«Поведінка деяких осіб, які мають статус захисту S, щодо органів влади та соціальних служб є проблематичною: неповага, небажання співпрацювати або відсутність бажання інтегруватися та працювати — це не поодинокі випадки. Замість вдячності часто панує почуття права на все та споживча поведінка», — пише Буркгардт.
Окрім цього, вона наголосила, що проблеми зазвичай не виникають у тих, хто насправді постраждав від війни: найбільш вимогливими та складними є ті, хто «має лише український паспорт або походить із менш постраждалих регіонів».
Іншою проблемою Буркгардт назвала дистанціювання українців від інших біженців, особливо з Афганістану, позаяк деякі українці не хочуть жити разом із ними в гуртожитках.
Водночас зазначає посадовиця, громада має досить позитивний досвід спілкування з афганськими біженцями: «Багато хто з них докладає зусиль для інтеграції, вивчає німецьку мову, йде на роботу, бере на себе відповідальність. Статус S міг би взяти з цього приклад».
Насамкінець Буркгардт підкреслила, що Швейцарія «надає захист і підтримку біженцям, а не туристам», та додала, що ті, хто залишається тут, мають інтегруватися — «з повагою, з відданістю, з усвідомленням, що допомога не є односторонньою».
Раніше уряд Швейцарії схвалив двосторонню угоду, яка створить правову основу для тісного залучення швейцарського бізнесу до процесу відбудови України. Наразі робота з приватним сектором обмежена лише тими швейцарськими компаніями, які вже працюють в Україні.
