Про це пише The Financial Times.

Газета знайшла інформацію про три десятки проблемних контрактів, у статті детально описуються два з них.

Контракт з OTL Imports

В одному випадку компанія-спецімпортер “Прогрес” підписала контракт з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони.

Її засновника, 28-річного підприємця Таннера Кука, представив “Прогресу” інший бізнесмен, який раніше допомагав держпідприємству організувати велику угоду з Іраком у 2009 році.

Кук сказав, що може привезти снаряди та мінометні міни від виробника в Сербії. У листопаді 2022 року Україна заплатила йому авансом 17,1 млн євро (35% від суми контракту), але боєприпасів так і не отримала.

Контракт став предметом кримінального провадження НАБУ, яке намагається відстежити, куди поділися гроші, сплачені компанії.

“Прогрес” виграв арбітражний процес проти OTL у Відні. Рішення передбачає стягнення з компанії 21,3 млн євро, куди входить авансовий платіж, а також судові витрати, відсотки та штрафні платежі. Держпідприємство зараз намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Тим часом Кук завдяки українському контракту почав розширяти бізнес, їздити на міжнародні виставки зброї та, судячи з дописів у соцмережах, веде розкішний спосіб життя.

Контракт з Regulus Global

Ще один невдалий контракт був укладений з американською Regulus Global, заснованою колишнім брокером Merrill Lynch Віллом Сомеріндайком у 2012 році. Компанія займається тим, що шукає та викуповує старі запаси зброї.

Наприкінці 2022 року Regulus Global вийшла на Спецтехноекспорт, запропонувавши продати десятки тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм. Пропозиція була особливо цінною, оскільки боєприпаси повинні були надходити від виробника з країни, яка мала тісні зв’язки з Росією.

Було підписано контракт на суму до $1,7 млрд (точна сума залежала від обсягу постачань).

Спецтехноекспорт заплатив Regulus $162,6 млн у вигляді авансів і депозитів для виконання частини контракту, а також здійснив інші платежі на суму 14 млн євро.

Але потім, за даними Спецтехноекспорту, Regulus порушив умови контракту, а гроші не повернув. З вересня 2024 року Regulus припинив усі контакти та перестав відповідати на листи. Українські посадовці вважають, що Regulus витратив передоплату на виробничі потужності та інші активи: “Вони використали гроші, які ми їм надіслали… для купівлі нових активів”, — сказав колишній керівник Спецтехноекспорту Олексій Петров.

Спецтехноекспорт намагається повернути кошти через суд. Його арбітражний позов у Лондоні спрямований на стягнення $346 млн з Regulus, включно з передоплатою, а також непогашеними боргами та штрафами.

Regulus категорично заперечує ці звинувачення і стверджує, що саме Спецтехноекспорт не виконав умови договору і заборгував приблизно $350 млн.

У вересні 2023 року Regulus намагався перевести свій контракт від державного посередника до новоствореного Агентства оборонних закупівель України під керівництвом Марини Безрукової. Однак цей крок був заблокований Безруковою після того, як, за її словами, Regulus попросив ще одну передоплату.