Про це йдеться у дослідженні Forbes.
У матеріалі згадали заяву Європейської Бізнес Асоціації про те, що підприємства вже понад місяць чекають на те, щоб отримати статус критично важливих для економіки та право бронювати працівників від мобілізації. У спільноті кажуть, що рішення щодо повторного підтвердження статусу критично важливого підприємства просто «зависають» у відповідних органах».
Журналісти також додали, що про такі проблеми їм розповіли п’ять компаній і об’єднання підприємств з IT-сфери. Вони виникли через аудит підприємств, які вже мають статус критично важливих для економіки. Цю перевірку ініціювало Міністерство оборони. Профільні відомства та обласні військові адміністрації мають видавати рішення про визнання компаній критично важливими для економіки, але нині ці органи не приймають заяви. Це підтверджують й співрозмовники Forbes в Офісі президента та уряді.
«Бізнес занепокоєний відсутністю зрозумілої комунікації з боку уряду. «Надання статусу критичності призупинено, але нормального роз’яснення досі не було», – кажуть в пресслужбі «Асоціації ритейлерів України». Асоціація направила звернення до Кабміну щодо потенційних корупційних ризиків та можливих зловживань, а також повідомила про загрозу продовольчій безпеці країни», – підкреслили у Forbes.
Крім того, підприємства заявляють й про те, що територіальні центри комплектування (ТЦК) ігнорують постанову Кабміну № 516. Вона дозволяє автоматично подовжувати ще на три місяці відстрочки від мобілізації, які були актуальні на 7 травня 2024 року.
Видання вказує, що у найгіршому випадку усіх критично важливих працівників можуть мобілізувати.
До того ж, якщо уряд піде на зменшення критеріїв для бронювання співробітників або зменшить відсоток тих, хто може під нього підпадати, це вплине на виробничий процес та професії, які є виключно чоловічими.
«Подальша мобілізація спеціалістів високого рівня рано чи пізно призведе до втрати спроможності не лише підтримувати регіони присутності та наповнювати державний бюджет податковими надходженнями, але і до зниження благодійної допомоги Силам оборони», – підсумували у виданні.
В Україні повідомили про нібито призупинення бронювання від мобілізації: що відомо
Нагадаємо, що 9 жовтня видання The Page написало про те, що Міністерство економіки та Міноборони готуються внести зміни щодо бронювання працівників від мобілізації. Їх планували розглянути на найближчому засіданні Кабміну.
Зазначається, що відповідно до нового рішення, у разі виявлення фактів необґрунтованого бронювання від мобілізації для військовозобов’язаних анулюють відстрочку від призову на військову службу.
Крім того, до 15 листопада 2024 року можуть зупинити визначати підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки, гарантування життєдіяльності населення в особливий період та для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань.
Також 9 жовтня “Економічна правда” писала, що бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації в Україні призупинили через реакцію президента Володимира Зеленського на кількість людей, які мають відстрочку.
“Президент був на нараді. Обурювався, що забронювали 1,5 мільйона”, — пояснив співрозмовник “Економічної правди” причину ухвалення відповідного рішення.
Натомість ввечері 9 жовтня перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заперечив, що економічне бронювання військовозобов’язаних призупинять. Він розповів, що в Україні проведуть аудит критично важливих підприємств до 15 листопада 2024 року. До цієї комісії мають включити військових. Бронювання від мобілізації працівників підприємств переглянуть, якщо компанія виявиться “не критично важливою для держави”.
До слова, 14 жовтня у Європейський Бізнес Асоціації повідомили, що український бізнес почав скаржитися на те, що підприємства не можуть ще раз підтвердити статус критично важливих. Саме це має дозволити продовжити бронювати працівників від мобілізації.
Зазначається, що станом на середину 2024 року 86% опитаних компаній мають працівників, які служать у Збройних силах України. У понад половини підприємств, а саме 52% — кількість мобілізованих досягає 10% від загальної кількості військовозобов’язаних. У 28% організацій кількість мобілізованих сягає 10-20%, у 6% – 20-40%.
Водночас 46% компаній мають критичних для роботи фахівців, яких мобілізували або які добровільно пішли на фронт. Серед них є керівники, інженери, ІТ-фахівці, водії, електрики, механіки, оператори виробничих ліній.
