Про це повідомила пресслужба Українського музею у Нью-Йорку.

Тимчасовою виконавчою директоркою музею призначено Олену Сіянко — міжнародно визнану лідерку та інноваторку у сфері мистецтв. Вона змінила на цій посаді Пітера Дорошенка, який очолював установу з 2022 року та нещодавно оголосив про свій відхід для роботи над культурними проєктами в Україні.

Олена Сіянко приступає до виконання обов’язків у відповідальний період підготовки до 50-річчя музею, яке відзначатиметься у 2026–2027 роках. Сама нова керівниця, яка є іммігранткою з Києва, підкреслила, що для неї є честю працювати в інституції, яка зберігає українську ідентичність у серці Мангеттену.

До призначення в Український музей Олена Сіянко здобула значний досвід у культурному менеджменті та фандрейзингу. Вона була співзасновницею фестивалю перформативного мистецтва «Down to Earth» у Нью-Йорку та протягом п’яти років очолювала Центр сучасного перформансу PS21.

Під її керівництвом цей центр перетворився на інституцію національного рівня, подвоївши бюджет та реалізувавши понад сотню міжнародних постановок. Експерти відзначають її унікальні навички у залученні філантропічної підтримки та розбудові зв’язків із провідними світовими театрами та музеями.

Український музей у Нью-Йорку, заснований у 1976 році Союзом Українок Америки, сьогодні відіграє критичну роль у культурній дипломатії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії інституція зосередилася на переосмисленні української класики та підтримці сучасних митців, що працюють із темою війни.

Розташований в історичному районі Іст-Віллідж, музей володіє однією з найбагатших колекцій народного та образотворчого мистецтва за межами України, включаючи унікальні архіви та роботи авангардистів.

Призначення Олени Сіянко сприймається мистецькою спільнотою як крок до посилення позицій музею на глобальній культурній мапі. Очікується, що її досвід допоможе інституції залучити нове покоління меценатів та поглибити діалог із американською аудиторією через інноваційні виставкові проєкти.

Нова директорка наголосила, що в умовах війни робота зі збереження та популяризації української культури набуває особливого значення, стаючи частиною боротьби за національну ідентичність.