Про це у п’ятницю повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, близько 1,2 млрд грн з цієї суми буде спрямовано на інженерно-технічний захист критичної інфраструктури. Ще майже 800 млн грн виділено на розвиток резервної теплової генерації в зоні обслуговування двох київських ТЕЦ. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив, що держава бере на себе значне фінансове навантаження, водночас місто має забезпечити активну реалізацію заходів з підготовки до зими.
Реалізація Плану стійкості Києва
Раніше уряд уже спрямував 966 млн грн на закупівлю блочно-модульних котелень для зміцнення енергетичної стійкості столиці в умовах російських атак.
Загальна вартість створення альтернативної системи тепло- та енергопостачання в місті оцінюється від 30 до 60 млрд грн. Як зазначав раніше міський голова Віталій Кличко, столиця потребує фінансової допомоги держави для реалізації цих проєктів, оскільки самостійно покрити такі витрати місто не в змозі.
На сьогодні місто вже виділило 1,25 млрд грн Агентству відновлення, а загальні видатки Києва на підготовку до опалювального сезону та відновлення становлять понад 15 млрд грн. Кличко також наголошував на необхідності дотримання домовленостей з урядом щодо фінансової підтримки плану стійкості міста.
Читайте також: Кличко заявив, що уряд не збирається допомагати Києву з підготовкою до зими: Столиці терміново потрібно ще 3 млрд грн для робіт на ТЕЦ-5 та резервного теплопостачання.
Фінансування від держави у пропорції 50/50
Кличко наголосив, що столиця очікує фінансової участі держави у реалізації плану енергостійкості. Він додав, що Київ уже має домовленість з урядом щодо пріоритетності заходів з енергостійкості орієнтовною вартістю до 30 мільярдів гривень. Фінансування цих заходів планують здійснювати у пропорції 50/50 — коштом міста та держави.
«Столиця робить великий крок і шукає всі можливості, щоб забезпечити кошти для заходів плану стійкості. Очікуємо паритетної позиції з боку держави та її фінансової участі», — зазначив він.
За словами мера, тому Київрада планує офіційно звернутися до Кабміну та Верховної Ради щодо фінансової та ресурсної підтримки.
«Це звернення потрібне, щоб формалізувати, закріпити наші домовленості», — пояснив Кличко.
Також Кличко повідомив, що стратегію енергостійкості столиці підтримали міжнародні партнери. Зокрема, Київ підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо подальшого фінансування цих проєктів.
Окремо мер нагадав, що концепцію розподіленої когенерації Київ розробив та затвердив першим в Україні навесні 2024 року.
Нагадаємо, У Києві в межах плану енергостійкості вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт. У столиці також готують запуск нових проєктів ще на понад 130 МВт.
