Іван Гаврилюк – перший заступник міністра оборони, генерал-лейтенант Збройних Сил України.

Станіслав Гайдер – ексзаступник міністра оборони, який відповідав за інституційний розвиток міністерства та має досвід у сфері запобігання корупції.

24 січня Рустем Умєров відкликав двох представників держави – Юрія Джигира та Тараса Чмута з Наглядової ради АОЗ.

Раніше стало відомо, що міністр оборони Рустем Умєров призначив Арсена Жумаділова на посаду директора Агенції оборонних закупівель, повідомили в АОЗ. Сам Жумаділов залишив посаду очільника Державного оператора тилу.

Що відомо про конфлікт між Міноборони та АОЗ

20 січня наглядова рада агенції подала очільнику міноборони Рустему Умєрову рекомендацію продовжити на один рік контракт з Мариною Безруковою.

24 січня наглядова рада АОЗ продовжила повноваження директорки Безрукової, оформивши це як додаткову угоду до контракту. Документ щодо продовження контракту на рік підписав представник держави та голова ради Юрій Джигир.

Однак міністр оборони заявив, що замість Безрукової АОЗ очолить Арсен Жумаділов, який нині очолює Державний оператор тилу. Також Умєров заявив про відкликання двох представників держави з наглядової ради та її перезапуск «найближчим часом».

Після цього очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін висловив думку про те, що міністра оборони необхідно відправити у відставку, оскільки він є винним у зриві реформи оборонних закупівель.

Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зловживання міністром оборони Рустемом Умєровим службовим становищем.

Агенція оборонних закупівель продовжувала працювати під керівництвом Марини Безрукової. Там наголошували, що  повноваження подовжувати чи розривати чинний контракт директора має виключно наглядова рада.

Раніше журналісти опублікували розслідування, в якому розповіли, що у листопаді минулого року уряд за поданням міністра оборони Рустема Умєрова забрав з бюджету Міноборони 23 млрд грн і віддав їх Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів. Вся сума була перерахована за 100% авансом компанії Phu Lechmar, яка не є виробником зброї, а є лише посередником. Журналісти звернули увагу на те, що ця компанія раніше отримувала контракт на постачання боєприпасів ЗСУ і не виконала його. Також журналісти виявили зв’язок цієї компанії з компанією «Львівський арсенал», яка ще за часів міністра оборони Олексія Резнікова отримала повну передоплату в сумі 1,5 млрд грн за постачання снарядів з Європи, але не поставила їх.

Тоді керівниця АОЗ Марина Безрукова коментувала, що ці гроші мали бути використані для укладення додаткових угод із компаніями, які затримувалися через ліцензії. Безрукова стверджує, що умови контрактів, які уклала АОЗ, вигідніші, ніж пропозиції прикордонної служби.

27 січня, західні дипломати зустрічалися в Києві з представниками уряду та агентства з держзакупівель України, щоб розібратися у становищі, яке склалося з постачанням військового обладнання.

G7 рекомендувало якнайшвидше вирішити ситуацію в АОЗі та зосередитися на продовженні оборонних закупівель і наголошують, що дотримання принципів належного врядування та рекомендацій НАТО є важливим для збереження довіри громадськості та міжнародних партнерів.

У коментарі «Радіо Свобода» Безрукова стверджувала, що через конфлікт в АОЗ «на розписі висить» 628 документів, з яких 20 — термінові, але підписати їх немає кому, оскільки вона відсторонена, а керівник Державного оператора тилу Арсен Жумаділов, якого міністр оборони Рустем Умєров призначив тимчасово виконувати обов’язки очільника АОЗ, «на роботі не з’являється».

Натомість пресслужба оборонного відомства повідомила, що з 1 лютого 2025 року тимчасове виконання обов’язків керівника АОЗ покладено на Арсена Жумаділова.

«Агенція оборонних закупівель залишається ключовим елементом у системі забезпечення Збройних сил України. Прозорість, ефективність і відповідальність у закупівлях – наш незмінний пріоритет», – йдеться в повідомленні.