Про це повідомила Делсі Родрігес під час виступу в Конгресі, передає агентство «Reuters».

Головною новацією законопроєкту є перегляд ролі державної компанії PDVSA. Чинні норми зобов’язують іноземних партнерів працювати виключно у межах спільних підприємств, де держава повинна володіти контрольним пакетом акцій (не менше 51%).

Запропонована реформа передбачає спрощення цих умов, що дозволить приватним компаніям отримувати більше операційного контролю над родовищами. Це критично важливо для залучення технологій та фінансування у розробку нових об’єктів, де наразі повністю відсутня інфраструктура.

Заява Родрігес пролунала на тлі тектонічних зсувів у венесуельській політиці після затримання Ніколаса Мадуро силами США на початку січня 2026 року. Тимчасова президентка змінила традиційно ворожу риторику на прагматичну дипломатію, провівши серію переговорів із президентом США Дональдом Трампом.

Вона наголосила, що готова до конструктивного діалогу з Вашингтоном заради економічного відновлення країни. Своєю чергою, Білий дім уже розглядає можливість розморожування венесуельських активів та надання пільг для американських нафтових гігантів, таких як Chevron, Halliburton та Schlumberger.

План відновлення на 2026 рік передбачає не лише законодавчі зміни, а й цільове використання нафтових доходів. Делсі Родрігес пообіцяла, що кошти від нових контрактів будуть спрямовані на підвищення заробітних плат та відновлення критично зруйнованої соціальної інфраструктури. Наразі сторони узгоджують механізм контролю за продажем нафти, де отримані кошти перебуватимуть на спеціальних рахунках під наглядом США для гарантування їхнього цільового використання.

Незважаючи на амбітні плани, реалізація реформи залежатиме від здатності тимчасової влади забезпечити стабільність усередині країни та виконати вимоги США щодо розриву тісних зв’язків із Китаєм та Росією у нафтовій сфері. Експерти зазначають, що «переписування законів під інвесторів» є єдиним шансом Венесуели вийти з глибокої кризи, проте шлях до реального збільшення видобутку потребуватиме мільярдних вкладень та років технічного переоснащення родовищ поясу Оріноко.

Нагадаємо, що ситуація навколо Венесуели загострилася після того, як 3 січня збройні сили США провели операцію в Каракасі, під час якої Ніколаса Мадуро та його дружину було затримано і доставлено до Нью-Йорка для постання перед судом.

Президент США Дональд Трамп заявив про готовність Вашингтона тимчасово керувати країною до проведення демократичних виборів, що викликало хвилю як підтримки з боку союзників, так і різкого засудження з боку Росії та Ірану.

Раніше The Telegraph повідомляло, що повалення президента Венесуели Ніколаса Мадуро завдало серйозного й принизливого удару по міжнародному іміджу Росії та її амбіціях у Латинській Америці.

AP зазначило, що адміністрація Дональда Трампа демонструє наміри радикально посилити вплив США в Західній півкулі, супроводжуючи це гострими заявами на адресу союзників та опонентів у регіоні. Після завершення військової операції з повалення режиму Ніколаса Мадуро американський лідер знову порушив питання анексії Гренландії та пригрозив інтервенцією до Колумбії.

Російська Федерація виступила з різким засудженням спеціальної операції США у Венесуелі, назвавши затримання президента Ніколаса Мадуро та його дружини Сілії Флорес актом міжнародної агресії. Москва наполягає на незаконності дій американських військових та вимагає негайного повернення подружжя до Каракаса.

Своєю чергою, Китай не схвалює викрадення Мадуро і планує це питання винести на обговорення в ООН. За словами китайського дипломата, жодна держава не має права виконувати роль «світової поліції», а суверенітет і безпека країн мають бути захищені міжнародним правом.