Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своєму фейсбуці.
Сьогодні, на п’яту річницю Закону, стартує восьма хвиля його впровадження – набуває чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа. Тож Закон нарешті запрацював на повну силу, адже практично всі його норми діють в повному обсязі і є обов’язковими до виконання, – зазначив Тарас Кремінь.
Уповноважений нагадує, що від набуття чинності цього Закону, з 16 липня 2019 року, відбулося вже сім хвиль поступового впровадження його норм. Українська мова стала обов’язковою для більшості сфер суспільного життя: реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я, книговидання та книгорозповсюдження тощо.
За словами Тараса Кременя, упродовж п’яти років чинності Закону про державну мову спостерігається тенденція до зростання підтримки української мови у суспільстві та кардинальне збільшення її застосування у публічному та приватному спілкуванні.
Яку ми бачимо тенденцію за ці п’ять років від того часу, коли запрацював закон, і в результаті восьми хвиль імплементації мовного закону, і в умовах повномасштабного вторгнення? Переважна більшість громадян України, і це доведено результатами соціологічних досліджень, спілкуються українською мовою не тільки в офіційно визначених сферах, – наголошує Уповноважений із захисту державної мови.
Як у Києві дотримуються закону про державну мову
Нагадаємо, за підсумками першого півріччя 2024 року Київ посів перше місце за кількість скарг на порушення мовного закону. Усього в столиці було зафіксовано 365 звернень про порушення мовного закону. Таким чином, столиця опинилася на першому місці у цьому антирейтингу. На другому місці опинилася Одеська область, у якій було зареєстровано 203 звернення. Харківська область посіла третє місце зі 98 зверненнями.
Однак слід зазначити, що загальна кількість скарг на порушення мовного закону зменшилась вдвічі у порівнянні з першим півріччям 2023 року. Тоді було зареєстровано було 1062 звернення.
